Супутник зафіксував у Тихому океані велику теплову хвилю, що рухається до берегів Південної Америки. NASA вважає це ранньою ознакою Ель-Ніньйо, кліматичного явища, здатного змінити погоду на більшій частині планети.
Фото: NASA / JPL-Caltech. Джерело: nasa.gov
Хвиля, що мандрує океаном
Науковці відстежують так звані хвилі Кельвіна, великі імпульси теплої води, що переміщуються вздовж екватора із заходу на схід. Вони виникають, коли пасатні вітри над західною частиною Тихого океану слабшають або змінюють напрямок. Тоді тепла вода накопичується і формує хвилю, яка потім кілька тижнів рухається до Південної Америки.
Саме такий процес зафіксували за допомогою супутника Sentinel-6 Michael Freilich у 2026 році. Спочатку невелика хвиля сформувалась поблизу Мікронезії наприкінці січня і розсіялась у середині лютого. У березні з’явилась нова, а вже у травні рівень океану біля берегів Перу перевищував багаторічні норми на 15 сантиметрів.
Чому зростає рівень моря
Вимірювання рівня океану це не просто спостереження за водою. Коли вода нагрівається, вона розширюється і займає більший об’єм, тому підйом поверхні безпосередньо вказує на зростання температури. Саме цей принцип дозволяє відстежувати теплові аномалії ще до того, як їхні наслідки стають відчутними в атмосфері.
Супутник Sentinel-6 Michael Freilich картографує висоту поверхні всього Світового океану кожні 10 днів з точністю до часток сантиметра. Запущений у 2020 році спільно NASA та ESA у межах європейської програми Copernicus, він продовжує вести безперервний глобальний запис змін рівня моря.
Що це означає для погоди
Ель-Ніньйо формується, коли кілька хвиль Кельвіна з’являються протягом кількох місяців поспіль і тепла вода накопичується біля узбережжя Колумбії, Еквадору та Перу. «Цьогорічна подія розпочалася дещо пізніше, ніж великі Ель-Ніньйо 2015 і 1997 років, але починає надолужувати», — зазначив дослідник Джош Вілліс із Лабораторії реактивного руху NASA.
Сильні Ель-Ніньйо можуть призводити до посух і повеней у різних регіонах, а також впливати на кількість тропічних штормів в Атлантиці та Тихому океані. За словами дослідниці Северін Фур’є, такі події майже завжди роблять рік спекотнішим і спричиняють значні зміни в опадах у різних частинах світу. Пік явища зазвичай припадає на листопад і січень, тож найпомітніші наслідки стануть зрозумілі пізніше.
Джерело: jpl.nasa.gov
