GenX: 3D-друкована батарея, що не потребує зарядки

Австралійська інженерна компанія entX разом з Adelaide University оголосила про перехід від лабораторного зразка до передсерійного виробництва GenX Betavoltaic Power Generator — батареї нового покоління, яку планують виготовляти з широким використанням адитивних технологій (3D-друку). Проєкт підтримує Additive Manufacturing Cooperative Research Centre (AMCRC) і спрямований на розв’язання однієї з ключових проблем роботи техніки у важкодоступних середовищах — надійного живлення без обслуговування.

Плазмова камера для нанесення тонких плівок: саме такі процеси потрібні, щоб формувати багатошарові напівпровідникові структури для betavoltaic. Джерело: adelaideuni

На відміну від класичних радіоізотопних генераторів (RTG), що перетворюють тепло від розпаду на електрику, betavoltaic-підхід використовує енергію випромінювання для генерації електрики в напівпровідникових структурах. У GenX ставка зроблена на ультратонкі функціональні шари: послідовне нанесення наношарів металів, оксидів металів і напівпровідників формує складні сендвіч-архітектури з високою питомою потужністю. Промислово це поєднання 3D-друку з методами покриттів і тонкоплівкового осадження, зокрема з перенесенням критичних операцій на кшталт PVD у масштабований процес на сертифікованому об’єкті entX в Аделаїді. Паралельно команда швидко прототипує захисні радіаційні кожухи, щоб спростити безпечну інтеграцію джерела живлення у вироби.

План робіт розрахований приблизно на 14 місяців, бюджет — $1,8 млн; заявлена мета — продемонструвати високопотужний betavoltaic-демонстратор і підготувати технологію до оцінки замовниками у сферах космосу, оборони та віддалених систем.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Чому це важливо? Для космічних досліджень та астрономії: довгоживуче джерело енергії, що не потребує обслуговування відкриває можливості там, де сонячні панелі або регулярна підзарядка не працюють — наприклад, робота ровера під час двотижневої місячної ночі, живлення автономних датчиків у тіні або віддалених регіонах, а також компактних наукових платформ і мереж сенсорів. Для астрономії це потенційно означає довше автономне життя приладів у важких умовах і більше свободи у виборі місця розміщення спостережної апаратури.

Як це працює? Betavoltaic — ядерна батарейка, працює майже як сонячна панель, тільки замість фотонів світла її підживлюють електрони (бета-частинки), які природно вилітають під час розпаду радіоізотопу. Поруч розташований напівпровідник із p-n переходом (майже як у сонячних елементах). Коли бета-частинки пролітають крізь нього, вони вибивають у матеріалі електрон-діркові пари (тобто створюють носії заряду). Вбудоване електричне поле p-n переходу розділяє ці заряди й у зовнішньому колі з’являється струм. Це не теплова схема (не як RTG), а пряме перетворення випромінювання в електрику.

Ключове обмеження: такі батарейки зазвичай дають невелику потужність, але дуже довго і без обслуговування — і саме тому їх розглядають для космосу та інших «далеких» задач.

За матеріалами adelaideuni, interestingengineering

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту