Об’єднавши потужність наземних і космічних телескопів, астрономи виявили раніше невідомий коричневий карлик. Коливання його яскравості дозволяють припустити, що в його атмосфері утворюються хмари та шторми.
Близько трьох чвертей зір нашого Чумацького Шляху — це невеликі холодні зорі, відомі як червоні карлики. Оскільки за своєю природою вони тьмяні й випромінюють мало світла, астрономам важко визначити, скільки з них мають компаньйонів у вигляді планет або ж коричневих карликів.
Останні об’єкти займають проміжне положення між планетами та зорями. Всередині коричневих карликів можуть відбуватися деякі термоядерні реакції, але їх маси недостатньо для запуску повноцінних термоядерних реакцій за участю водню, як у надрах нашого Сонця. Розуміння того, як часто зустрічаються коричневі карлики і яка їх маса, має важливе значення для вивчення формування та еволюції зір і планет.
Міжнародна дослідницька група під керівництвом Центру астробіології Каліфорнійського державного університету в Нортриджі та Університету Джонса Гопкінса повідомила про виявлення нового коричневого карлика, який є компаньйоном червоного карлика J1446, розташованого приблизно в 55 світлових роках від Землі. Відкриття було зроблено за допомогою трьох взаємодоповнювальних методів: точних вимірювань радіальної швидкості за допомогою телескопа «Субару», прямої візуалізації за допомогою обсерваторії Кека та астрометричних вимірювань руху зорі-господаря за допомогою космічного апарата Gaia.
Маса супутника J1446B становить приблизно 60 мас Юпітера, він обертається навколо своєї зорі на відстані, що в 4,3 раза перевищує відстань між Землею та Сонцем, роблячи один оберт приблизно за 20 років. Крім того, спостереження в ближньому інфрачервоному діапазоні виявили коливання яскравості близько 30%, що вказує на можливу хмарну активність або атмосферну циркуляцію на коричневому карлику.
Це відкриття є важливим орієнтиром для перевірки сценаріїв утворення коричневих карликів і моделей їх атмосфери. Майбутні спостереження можуть навіть дозволити дослідникам скласти карту погодних умов цього цікавого об’єкта. Це не тільки допоможе їм зрозуміти, як формується атмосфера коричневих карликів, але й дасть інформацію, яка надалі може бути використана під час пошуків планет з життям за межами Сонячної системи.
Раніше ми розповідали про те, як молекула, знайдена на коричневому карлику, поставила під сумнів життя на Венері.
За матеріалами Phys.org
