Міжнародна група астрономів використала радіотелескоп ALMA для вивчення відомого квазара. Під час спостережень випадково виявили ультраяскраву інфрачервону галактику, що ховалася за ним.
Ультраяскраві інфрачервоні галактики (ULIRG) мають інфрачервону світність понад трильйон сонячних і швидкість зореутворення, що становить від 100 до 1000 сонячних мас на рік. Це робить їх об’єктами з найінтенсивнішим зореутворенням у локальному Всесвіті. Тому виявлення нових галактик цього типу може бути важливим для поліпшення розуміння зореутворення та еволюції.
Нещодавно список відомих астрономам ультраяскравих інфрачервоних галактик доповнився новим об’єктом. Відкриття було зроблено під час вивчення квазара H1413+117, що також має неофіційне прізвисько Конюшиновий лист. Цей об’єкт добре відомий астрономам. Квазар був відкритий ще в 1984 році, відстань до нього становить 11 млрд світлових років.
Тим сильнішим було здивування дослідників, коли під час, здавалося б, звичайних спостережень H1413+117 за допомогою комплексу ALMA їм вдалося знайти раніше невідому галактику, що ховалася за ним. Вона розташована практично на одній лінії з квазаром по відношенню до Землі, що пояснює, чому астрономи знайшли її тільки зараз.
Молекулярна маса нововідкритої галактики лежить у діапазоні від 40 до 230 млрд мас Сонця, а масу чорної діри, що знаходиться в її центрі, оцінюють приблизно в 0,1 млрд мас Сонця. Загальна інфрачервона світність галактики в 2,8 перевищує сонячну. В оптичному діапазоні ця система темна і, мабуть, сильно затінена.
Дослідження показало, що молекулярний газ у цій галактиці ще не встоявся динамічно, ймовірно, через злиття багатих газом великих галактик на ранніх стадіях. Тому астрономи прогнозують, що в ній, ймовірно, триватиме спалах зореутворення.
Також не виключено, що ця галактика перебуває на стадії попередника фази гарячої пилової затіненої галактики. Потім вона, можливо, еволюціонує до фази галактики з оголеним активним ядром, а потім до еліптичної галактики. Однак для остаточних висновків необхідні подальші спостереження.
За матеріалами Phys.org
