У березні 2022 року наукова спільнота була вражена відкриттям, зробленим космічним телескопом Hubble, який виявив зорю на неймовірній відстані у 12,9 млрд світлових років (z ≈ 8.0). Об’єкт отримав поетичну назву Еарендель (Earendel), що з давньоанглійської перекладається як «ранкова зірка». Вона миттєво отримала титул найдавнішої та найвіддаленішої зорі, коли-небудь знайденої у Всесвіті. Однак нові дані найсучаснішого телескопа James Webb примушують науковців суттєво переглянути це відкриття.
Ключем до відкриття Еарендель стало унікальне явище — гравітаційне лінзування. Гравітація масивного об’єкта, розташованого між нами та зорею, викривила і збільшила її світло, виконуючи роль потужного космічного збільшувального скла. Саме так вдалося побачити те, що зазвичай є лише крихітною невиразною цяткою на тлі глибокого космосу. Галактика, в якій перебуває Еарендель, була спотворена та розтягнута в довгу структуру, яку астрономи назвали Sunrise Arc (Сонячна дуга).
Нові дані — нові сумніви
Команда науковців, яка повторно проаналізувала об’єкт за допомогою потужностей телескопа James Webb, опублікувала несподівані висновки у The Astrophysical Journal Letters. Виявилося, що характеристики Еарендель — її розмір і яскравість — надзвичайно схожі на властивості кульового скупчення. Це щільно зв’язані гравітацією групи зір, які часто трапляються в галактиках. Аналіз показав, що гравітаційна лінза могла збільшити об’єкт у понад 4 тис. разів, створивши ілюзію єдиного надяскравого джерела світла.
Доказом теорії про скупчення стало порівняння Еарендель з іншим об’єктом у тій самій галактиці — відомим зоряним скупченням 1b. Вони виявилися схожими за віком, хімічним складом та властивостями, нагадуючи стародавні скупчення, які ми спостерігаємо неподалік. Це серйозно підриває теорію про те, що Еарендель є одинарною масивною зорею.
Додаткові докази
Наразі науковці не готові остаточно відмовлятися від версії про найвіддаленішу зорю. Для остаточного доказу необхідні подальші спостереження. Ключем має стати аналіз коливань світла. Одинарна зоря має вимірюватися стабільно, тоді як світло від цілого скупчення зір матиме характерне мерехтіння через складну структуру. Саме це і планують вивчити астрономи за допомогою телескопа James Webb у майбутньому.
Отже, Еарендель може виявитися не самотньою зорею, а цілим зоряним скупченням, що, у будь-якому разі, залишає її одним із найдавніших та найдивовижніших об’єктів, коли-небудь виявлених у Всесвіті.
Раніше ми повідомляли про те, як James Webb повторив культовий знімок телескопа Hubble.
За матеріалами Gizmodo
