Космічний телескоп James Webb (JWST) виявив молоду зорю, яка викидає в навколишній простір кристали. Це пояснює давню астрономічну загадку.
Астрономи довгий час намагалися знайти відповідь на питання, чому комети на околицях нашої Сонячної системи містять кристалічні силікати. Річ у тому, що для їх утворення потрібне інтенсивне тепло, тоді як ці «брудні сніжки» проводять більшу частину свого життя в ультрахолодному поясі Койпера і хмарі Оорта.
Відповідь на це питання була отримана JWST під час спостережень за протозорею EC 53. Це молода система, що активно формується, яка знаходиться в 1300 світлових роках від Землі і є частиною туманності Змія. На відміну від інших протозір, періоди активності яких нерегулярні або тривають сотні років, EC 53 «живе» за чітким графіком. Приблизно кожні 18 місяців EC 53 починає 100-денну фазу потужних спалахів, повністю поглинаючи прилеглий газ і пил, одночасно викидаючи частину поглиненого матеріалу у вигляді потужних струменів і потоків.
Під час високочутливих інфрачервоних спостережень, виконаних JWST, астрономи спочатку ідентифікували конкретні елементи й молекули в протопланетному диску навколо EC 53. Їм вдалося виявити, що його гаряча внутрішня частина є місцем, де утворюються кристалічні силікати.
Після цього вчені стали чекати наступної серії спалахів EC 53. Коли вони почалися, JWST виявив вузькі високошвидкісні струмені гарячого газу поблизу полюсів зорі та трохи холодніші та повільніші потоки, які виходять з найбільш внутрішньої й найгарячішої області диска. По цій своєрідній «магістралі» кристалічні силікати переносяться до холодного краю протопланетного диска, де в кінцевому підсумку будуть утворюватися комети.
EC 53 все ще «оповита» пилом і, можливо, залишатиметься в такому стані ще 100 000 років. Протягом мільйонів років, поки диск молодої зорі густо заселений крихітними зернами пилу і камінчиками, відбудеться незліченна кількість зіткнень, які можуть поступово сформувати низку більших каменів, що в кінцевому підсумку призведе до утворення кам’яних і газових планет. Згодом, коли диск заспокоїться, пил здебільшого розпорошиться, і зоря, схожа на Сонце, залишиться в центрі очищеної планетної системи, «заваленої» кристалічними силікатами.
За матеріалами NASA
