Магнітний щит Землі тріщить: Південно-Атлантична аномалія розколюється навпіл

Упродовж десятиліть науковці NASA з подивом та водночас із занепокоєнням спостерігають за дивною ділянкою в магнітному полі нашої планети. Над просторами Південної Америки та Південно-Західної Африки розкинулася гігантська зона з аномально слабкою магнітною інтенсивністю — Південно-Атлантична аномалія (SAA). Цей таємничий «пролом» у нашому магнітному щиті став об’єктом активного дослідження.

SAA
Ілюстрація Південно-Атлантичної аномалії (SAA) у магнітному полі Землі. Згенеровано ШІ Copilot

Небезпека для космічної техніки

На щастя, аномалія ніяк не впливає на живі організми. Утім, SAA є серйозною загрозою для супутників та космічних станцій, особливо на низьких навколоземних орбітах. Тут захисний магнітний щит Землі значно слабший, дозволяючи потокам високоенергетичних сонячних частинок проникати глибше. Це може викликати короткі замикання, збої в обладнанні, втрату даних або навіть незворотні пошкодження. Щоб запобігти катастрофі, оператори часто вимикають ключові системи перед входом апаратів у зону аномалії. Саме тому NASA так пильно стежить за SAA.

Магнітна вм’ятина

Що ж спричиняє цю глобальну «вм’ятину»? Основне магнітне поле генерується рухами розплавленого заліза у зовнішньому ядрі Землі. Однак цей процес не є рівномірним. Науковці вважають, що величезне скупчення щільних порід глибоко під Африкою, відоме як Африканська провінція з низькою швидкістю зсуву, порушує нормальну циркуляцію розплаву. Це, разом із нахилом магнітної осі, призводить до різкого ослаблення поля в регіоні SAA.

«Локальне поле зі зворотною полярністю сильно зростає тут, роблячи його набагато слабшим за оточення», — пояснює геофізик NASA Вейджа Куанг.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

SAA — це не статичне явище. Спостереження, зокрема дослідження 2016 року під керівництвом Ешлі Грілі та подальші дані від CubeSats, підтвердили її повільний дрейф.

Ще дивовижніше те, що аномалія, схоже, розколюється навпіл. У 2020 році науковці NASA виявили два окремих центри мінімальної магнітної інтенсивності всередині більшої зони SAA.

Віковий феномен

Дослідження 2020 року показало, що подібні аномалії існували ще 11 млн років тому. Це свідчить, що Південно-Атлантична аномалія, ймовірно, не є передвісником глобальної інверсії магнітного поля Землі, яка періодично відбувається.

Нещодавні дослідження 2024 року виявили навіть вплив магнітної аномалії на видимість полярних сяйв. Хоча багато питань залишається, NASA продовжує інтенсивне спостереження. Ця космічна «вибоїна» залишається однією з найцікавіших магнітних загадок нашої планети.

Раніше ми повідомляли про те, як розподіл температур всередині Землі викликає магнітні аномалії.

За матеріалами Science Alert

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту