Дві карликові галактики поруч із Чумацьким Шляхом ведуть нерівну боротьбу. Мала Магелланова Хмара деформується під впливом гравітації Великої Магелланової Хмари. Нові спостереження показали, що зорі малої галактики рухаються назовні, а не обертаються навколо центру, як вважалося раніше.
Магелланові Хмари
Велика і Мала Магелланові Хмари є двома карликовими неправильними галактиками, що розташовані поблизу Чумацького Шляху. Велика приблизно за 163 000 світлових років від нас, а Мала — далі, за 200 000 світлових років.
Обидві зазнають гравітаційного впливу нашої Галактики та взаємодіють одна з одною. Ці взаємодії сприяють стисканню газу й можуть запускати нові процеси зореутворення. Частина газу виривається з галактик і формує гігантський спільний Магелланів потік, який простягається від Великої та Малої Магеланових хмар до південного полюса Чумацького Шляху.
Що з’ясували дослідники
Нові результати отримані завдяки Оглядовому телескопу видимого та інфрачервоного діапазонів для астрономії (VISTA) у межах спостережень Магелланових Хмар на вершині гори Параналь у Чилі. Протягом 11 років за допомогою цього чотириметрового телескопа науковці картографували рухи мільйонів окремих зір в обох галактиках. Робота в інфрачервоному діапазоні дає змогу проникати крізь частину пилу й отримувати чіткіші зображення об’єктів.
Попередні виміри свідчили, що рухи зір у Малій Магеллановій Хмарі відповідають обертанню галактики. Виявилось, що це було хибним трактуванням. Зорі насправді рухаються назовні від центральних її областей, і напрямок цього руху вказує прямо на Велику Магелланову Хмару. Це типова ознака того, що гравітаційні припливні сили більшої галактики розтягують меншу.
Швидкість і масштаб змін
Середня швидкість переміщення зір становить близько 17 км/с. За кілька сотень мільйонів років вони можуть подолати тисячі світлових років.
Це дає уявлення про те, наскільки сильно Мала Магелланова Хмара деформувалась за мільярди років. У минулому її структура мала бути компактнішою і чіткіше окресленою, на відміну від неправильної форми, яку вона має сьогодні.
Загадковий рух давніх зір
Окрім загального відтоку, за допомогою телескопа виявили ще одну незвичну деталь. Давні червоні гіганти у Малій Магелановій Хмарі рухаються спільно на північ, хоча причина цього руху залишається неочевидною.
Ці зорі утворились близько двох мільярдів років тому, а їхній нинішній рух є відбитком якогось давнього впливу саме того часу. Оскільки астрономи вважають, що Магелланові Хмари вперше наближаються до нашої Галактики, ті події могли відбутися зовсім в іншій частині Всесвіту.
Що буде далі
Магелланові Хмари поступово сповільнюються через взаємодію з гало Чумацького Шляху. Нещодавні комп’ютерні моделювання показали, що обидві галактики ймовірно будуть поглинуті нашою за мільярди років.
До того часу обидві галактики триматимуться поруч. Утім, Велика Магелланова Хмара й надалі деформуватиме свою меншу супутницю, поступово змінюючи її структуру. Результати опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics.
Джерело: space.com
