Марсохід NASA Perseverance продовжує свою продуктивну подорож Червоною планетою, відзначаючи чергову віху — п’ять років активної роботи. На підтвердження своєї «бадьорості» апарат надіслав нове селфі. Це вже шостий автопортрет ровера з моменту його приземлення у кратері Єзеро в лютому 2021 року. Наразі шестиколісна лабораторія перебуває у розпалі своєї п’ятої наукової кампанії під назвою North Rim.

Останнє фото було зроблене поблизу регіону Lac de Charmes. На момент зйомки ровер перебував у зоні, яку вчені охрестили Диким Заходом. Це найзахідніша точка, якої досягла місія за весь час перебування на планеті. Для створення цього кадру камера WATSON, розташована на кінці роботизованого маніпулятора, зробила 61 окремий знімок. Процес тривав близько години та вимагав 62 надзвичайно точних рухів механізму для забезпечення ідеальної чіткості.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруСкарби прадавньої кори
Перед фотосесією Perseverance провів важливу геологічну роботу на скельному виступі Аретуза. За допомогою спеціального бура ровер відшліфував ділянку породи для аналізу її хімічного складу. Дослідники з’ясували, що Аретуза складається переважно з магматичних мінералів, які утворилися глибоко під землею з розплавленого матеріалу мільйони років тому. Ці породи виявилися значно старішими за сам кратер Єзеро, що робить їх безцінними для розуміння ранньої еволюції планети.
Скелі-хмарочоси та космічні катастрофи
Окрім вивчення дрібних деталей, ровер за допомогою камери Mastcam-Z зафіксував панораму району Арбот. На цих знімках науковці ідентифікували колосальні кам’яні брили розміром із хмарочоси. Вони були викинуті на поверхню під час потужного удару метеорита близько 3,9 млрд років тому. Дослідження таких древніх структур дозволить з’ясувати, чи існував на Марсі глобальний магматичний океан та які умови сприяли потенційному зародженню життя на початкових етапах розвитку планети.
Раніше ми розповідали про те, як штучний інтелект взяв на себе управління марсоходом Perseverance.
За матеріалами Popular Science