Міжзоряні об’єкти: природні тіла чи інопланетні космічні кораблі?

В останні дні багато ЗМІ почали активно розповсюджувати новини, що до нашої планети летить гігантський інопланетний корабель. Попри масу перебільшень і відвертих вигадок, тут все ж таки є зерно правди: нині до Сонця справді наближається об’єкт, що має міжзоряне походження. Йдеться про комету 3I/ATLAS, яка була відкрита на початку липня.

З нашої статті ви дізнаєтеся про те, звідки беруться подібні міжзоряні об’єкти, скільки їх вдалося знайти астрономам і, найголовніше, чи можуть мати штучне походження.

Що таке міжзоряні об’єкти

Міжзоряними об’єктами називають тіла, які потрапляють до Сонячної системи з міжзоряного простору. Їх можна відрізнити від звичайних астероїдів та комет за швидкістю та траєкторією. Такі тіла рухаються сильно витягнутими гіперболічними орбітам зі швидкостями, що перевищують третю космічну. Або, кажучи іншими словами, вони не пов’язані гравітацією з Сонцем. Міжзоряні об’єкти, що потрапляють в Сонячну систему, проносяться через неї, після чого назавжди залишають її та знову повертаються в міжзоряний простір.

Звідки беруться міжзоряні об’єкти

Наша Сонячна система оточена хмарою Оорта: величезним сховищем крижаних об’єктів, що залишилися з часів формування Сонця та планет. Саме вона є основним «постачальником» довгоперіодичних комет. Хмару Оорта населяють трильйони тіл, причому колись вона була ще більше. Проте за мільярди років безліч комет були викинуті в міжзоряний простір під час таких подій, як зміна орбіт планет-гігантів, а також зближень Сонця з іншими зорями.

У астрономів немає підстав вважати, що аналоги хмари Оорта біля інших зір поводяться інакше. Отже, інші зоряні системи теж повинні генерувати безліч міжзоряних об’єктів.

Крім того, комети або астероїди можуть викидатися в міжзоряний простір у результаті близького прольоту планет-гігантів. Астрономам відомо, як мінімум, два подібні випадки. Перший стався 1980 року, коли після зустрічі з Юпітером комета C/1980 E1 набрала третю космічну швидкість. Аналогічна доля спіткала комету C/2024 L5 (ATLAS) після її прольоту Сатурна у 2022 році.

І, нарешті, міжзоряні об’єкти можуть утворюватися під час техногенної діяльності. На цей час людство запустило в космос п’ять апаратів, які розвинули достатню швидкість, щоб залишити Сонячну систему назавжди. Це Pioneer 10, Pioneer 11, Voyager 1, Voyager 2 та New Horizons. Міжзоряними об’єктами також стали розгінні блоки, що використовувалися для їх запуску, які летіли тими ж траєкторіях.

Відомі міжзоряні об’єкти

На сьогодні астрономам вдалося виявити в Сонячній системі три об’єкти, які мають міжзоряне походження. Першим став астероїд Оумуамуа, знайдений у 2017 році. Він прибув до Сонячної системи з боку зорі Вега і пройшов на відстані 0,25 а. о. від Сонця.

Другим — знайдена у 2019 році комета 2I/Борисова. Вона прибула з сузір’я Кассіопеї, пройшовши на відстані 2 а. о. від Сонця.

Третім міжзоряним об’єктом стала комета 3I/ATLAS. Вона пройде перигелій своєї орбіти 29 жовтня 2025 року, наблизившись до Сонця на відстань в 1,35 а. о. 3I/ATLAS має куди більш витягнуту орбіту в порівнянні зі своїми попередниками. Її ексцентриситет дорівнює 6,2. Для порівняння, ексцентриситет Оумуамуа складав близько 1,2, а Борисова близько 3,6.

Інший цікавий факт полягає в тому, що на відміну від двох попередніх міжзоряних об’єктів, 3I/ATLAS, вочевидь, походить з т.з. «товстого диска» Чумацького Шляху. Це регіон, населений зорями, які значно старші за Сонце. За оцінками астрономів, вік 3I/ATLAS може становити 7,5 млрд років, або навіть більше. Цим вона радикально відрізняється від комет з нашої Сонячної системи, вік якої не може перевищувати 4,5 млрд років.

На думку більшості астрономів, три відомі нам міжзоряні об’єкти — лише верхівка айсберга, і насправді в Сонячній системі їх значно більше. За деякими оцінками, прямо зараз усередині орбіти Нептуна знаходяться близько 10 тисяч міжзоряних гостей, і кілька з них щорічно пролітають через орбіту Землі. Проблема в тому, що їх не так просто виявити.

Але можливо вже незабаром ця ситуація зміниться. Астрономи покладають великі надії на Обсерваторію Вери Рубін, яка нещодавно запрацювала і незабаром почне свій десятирічний огляд Legacy Survey of Space and Time. Шляхом багаторазового сканування всього неба південної півкулі кожні кілька ночей обсерваторія зафіксує мільйони об’єктів, що рухаються нашою Сонячною системою, зокрема й непрогнозовану кількість міжзоряних гостей, яких ніколи раніше не спостерігали.

Також варто зазначити, що, принаймні в теорії, в деяких рідкісних випадках гравітація Юпітера здатна захопити міжзоряний об’єкт і перевести його на постійну орбіту навколо Сонця. Астрономам відомо кілька тіл, які можуть бути подібними «прибульцями». У список підозрюваних, зокрема, входять комета 96P/Макхольца, що має нетиповий для комет Сонячної системи хімічний склад, а також астероїд Каепаокаавела, який має вельми незвичайну орбіту.

Чи можуть міжзоряні об’єкти бути інопланетними кораблями

Але як щодо гіпотези, що насправді комета 3I/ATLAS є інопланетним кораблем? Її автор — астрофізик Гарвардського університету Аві Лоуб, який відомий тим, що є великим шанувальником ідеї існування позаземних цивілізацій і регулярно пише спекулятивні статті на цю тему. У минулому він заявляв, що Оумуамуа теж є космічним кораблем, а 2023 року оголосив, що виявив матеріал міжзоряного метеорита і той виявився уламком зорельота. Не дивно, що деякі астрономи жартують, що в Сонячній системі в принципі не існує астероїда чи комети, які з погляду Лоуба не мають інопланетного походження.

З очевидних причин ЗМІ дуже люблять розповідати про гіпотези Лоуба. Адже, зрештою, всі його регалії справжні, і він справді є вченим. Але що з приводу його ідей думає решта наукової спільноти?

Почнемо з комети 3I/ATLAS, яка зараз на слуху. На жаль, всі твердження про дивну природу цього об’єкта абсолютно не відповідають дійсності. Він поводиться як комета, рухається як комета і містить звичайнісінький водяний лід. А твердження про аномальні розміри 3I/ATLAS і про те, що її траєкторія підозріло близько проходить до інших планет є дуже великим перебільшенням. Щобільше, навіть сам Лоуб визнає, що цей об’єкт майже, напевно, є кометою. Але за його словами, ця гіпотеза — задача, яку цікаво дослідити саму по собі, незалежно від її ймовірної правдивості.

Що стосується об’єкта Оумуамуа, то тут все дещо цікавіше. Деякі з його характеристик справді дуже незвичайні. Наприклад, він має дуже витягнуту форму (зовні Оумуамуа нагадує сигару) і хаотично обертається. Крім того, під час проходження перигелію астрономи зафіксували аномальне прискорення об’єкта, яке неможливо пояснити гравітацією Сонця. У своїй статті все той же Аві Лоуб припустив, що насправді Оумуамуа є сонячним вітрилом.

Але абсолютна більшість учених не погоджується з таким трактуванням. Спостереження показали, що Оумуамуа має червонуватий колір і його спектр схожий на об’єкти пояса Койпера. Хоча астрономам і не вдалося виявити слідів кометної активності, проте це зовсім не означає, що на Оумуамуа не було ніяких покладів летких речовин. Сублімація щодо невеликої кількості азотного чи водневого льоду цілком могла б пояснити прискорення об’єкта і при цьому її було б складно побачити з Землі. А щодо форми, то швидше за все, вона пояснюється тим, що Оумуамуа утворився в результаті руйнування більшого тіла. А ще можна навести аргумент статистики: навіть якщо в Чумацькому Шляху є інші цивілізації, ймовірність того, що перший же виявлений астрономами міжзоряний об’єкт має інопланетне походження, а не є однією з незліченних комет, астрономічно мала.

Водночас нехай Оумуамуа та комета 3I/ATLAS не є кораблями прибульців, це не робить їх менш цікавими. Такі тіла надають нам унікальну можливість кинути погляд на інші зоряні системи та зрозуміти, чим вони схожі та чим відрізняються від нашої.

Та й не варто забувати, що наша цивілізація вже відправила до міжзоряного простору космічні апарати, які, з дуже великою ймовірністю, переживуть її й залишаться останніми доказами існування людства. Тому пошуки міжзоряних об’єктів ніколи не втратять своєї актуальності. Адже завжди залишатиметься, хоч й вкрай маленька, але ймовірність того, що вони є інопланетними аналогами наших зондів Voyager та New Horizons.