Фахівці Німецької космічної агенції розповіли про свої плани щодо створення роверів для Марса та Місяця. Ці апарати мають використовуватися для найрізноманітніших завдань. І головним способом досягнення такої багатофукціональності є модульність.
Якими будуть європейські марсоходи
Нещодавно в журналі Acta Astronautica опубліковано дослідження кількох розробників робототехніки з Німецької космічної агенеції DLR. Вони представили своє бачення того, якими мають бути майбутні ровери для місій на Місяці та Марсі. Концепція отримала назву TransRoPorter.
Поруч зі звичайними викликами у вигляді радіації, відсутності повітря та різких перепадів температури розробники назвали головною складністю у розробці майбутніх марсо- та місяцеходів необхідність взаємодіяти з людьми.
При цьому для їхніх потреб вони мають виконувати дуже різні завдання: від уважного дослідження місцевості за допомогою різноманітних приладів до простого пересування вантажів. Тобто корисне навантаження для них має, з одного боку, забезпечуватися живленяи, з іншого — за потреби, являти собою міцний контейнер.
Модульність
І європейські експерти знають, як це забезпечити. Відповідь — модульність, тобто створення кількох окремих блоків, які можуть з’єднуватися разом у потрібну комбінацію і забезпечувати необхідні функції. Це достатньо популярна концепція, але досі ніхто космічного робота на її основі так і не випробував.
Також ровери будуть використовувати змішану систему пересування. Простіше кажучи — ноги, на кінцях яких будуть причеплені колеса. Вважається, що така схема є найкращим компромісом між енергоефективністю і можливістю долати перешкоди.
Після проведення понад 1500 симуляцій почали виокремлюватися кілька критичних варіантів дизайну. Визначити однозначного «переможця» не вдалося, адже кожне рішення передбачало певні компроміси. Такі параметри, як крутний момент у стегновому з’єднанні та дорожній просвіт, виявилися найбільш залежними від конфігурації ровера — деякі варіанти давали неприйнятні результати принаймні для одного із цих показників.
Стабільність системи залишалася відносно сталою незалежно від обраного варіанту дизайну. Натомість споживання енергії найбільше змінювалося залежно від наявності або відсутності корисного навантаження, майже не залежачи від конфігурації самого ровера.
За матеріалами phys.org
