Молоді аналоги Сонця згасають раніше строку — і це підвищує шанси на пошуки позаземного життя

Молоді зорі з масою, близькою до сонячної, слабшають у рентгенівському діапазоні набагато швидше, ніж передбачали наявні моделі. Про це повідомила команда під керівництвом Константіна Гетмана з Університету Пенн Стейт 14 квітня 2026 року у статті в The Astrophysical Journal. Основний масив спостережень надала рентгенівська обсерваторія NASA Chandra.

X-ray: NASA / CXC / Penn State Univ / K. Getman; Optical / IR: PanSTARRS; Image Processing: NASA / CXC / SAO / N. Wolk

Швидше, ніж очікувалося

Дослідники проаналізували вісім зоряних скупчень віком від 45 до 750 млн років. Виявилося, що зорі з масою, близькою до сонячної, випромінюють лише чверть чи третину очікуваної кількості рентгенівського випромінювання. Спад виявився приблизно в 15 разів стрімкішим, ніж давали попередні розрахунки, на які спиралися астрономи. Зорі з меншою масою натомість зберігають високу активність довше. Науковці припускають, що механізм генерації магнітних полів у зорях сонячної маси стає менш ефективним раніше, ніж гадали, але причина ще уточнюється.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Добра новина для пошуку життя

Для пошуків позаземного життя це хороша новина. Потужне випромінювання здатне руйнувати планетні атмосфери й перешкоджати утворенню молекул, необхідних для органічного життя. Зорі з масою Сонця, яким лише три мільйони років, виробляють приблизно в тисячу разів більше рентгенівського випромінювання, ніж нинішнє Сонце, а зорі, яким близько ста мільйонів років, — приблизно в 40 разів більше. 

Якщо активна фаза завершується раніше, то й вікно, в якому можливе формування атмосфери та передумов для життя, відкривається швидше. «Можливо, наше існування пов’язане з тим, що Сонце кілька мільярдів років тому робило те саме, що нині роблять ці молоді зорі», — зазначив співавтор Владімір Айрапетян із Центру Годдарда NASA.

Окрім Chandra, команда залучила архівні дані супутника ROSAT та телескопа ESA Gaia. «Вивчаючи рентгенівське випромінювання зір, яким сотні мільйонів років, ми заповнили велику прогалину в розумінні їхньої еволюції», — підсумував співавтор Ерік Фейгелсон, також із Пенн Стейт. Дослідження тривають.

Джерело science.nasa.gov

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту