На Марсі спостерігали атмосферне явище, яке до того бачили тільки на Землі

На Марсі спостерігали ефект Цвана — Вольфа. Він полягає в тому, що під дією сонячного вітру частинки іоносфери починають витискатися у певні області. Побачити його прояви допоміг космічний апарат MAVEN.

Ефект Цвана-Вольфа
Ефект Цвана — Вольфа. Джерело: phys.org

Ефект Цвана — Вольфа

Нещодавно опубліковане в журналі Nature Communications дослідження описує цікаве явище, яке науковці спостерігали на Марсі у 2023 році. Зветься воно ефектом Цвана — Вольфа і до того його бачили тільки ті, хто досліджує магнітосферу Землі. Допоміг їм у цьому апарат MAVEN.

Зазвичай магнітне поле Землі працює як надійний щит, що захищає планету від небезпечної радіації та високоенергетичних частинок, які надходять від Сонця. Однак іноді сонячний вітер стає настільки потужним, що його енергія зміщує плазму в іоносфері, яка зазвичай утримується магнітним полем.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

На Землі це явище вперше описали у 1976 році. Через сильне магнітне поле його прояв тут має особливий вигляд: заряджені частинки в іоносфері шикуються вздовж силових ліній магнітного поля, які простягаються від одного полюса до іншого.

Магнітне поле Марса

Однак Марс просто не має глобального магнітного поля. Тож і силових ліній, які виходять з одного полюсу і входять в інший у нього бути не може. Іоносфера планети й так постійно зазнає потужного бомбардування. Тому якщо при збільшенні потужності сонячного вітру і зміщуються кудись, то тільки дуже хаотично вглиб атмосфери.

Через це науковці вважали, що ефект Цвана — Вольфа на Марсі спостерігати просто неможливо. А навіть якщо він і є, то занадто слабкий для того, аби такий апарат, як MAVEN, міг його помітити. Його вивели на орбіту Червоної планети ще у вересні 2014 року спеціально з метою дослідження атмосфери та її взаємодії з сонячним вітром, чим він і займався багато років, не помічаючи нічого схожого на ефект Цвана — Вольфа.

Проте у 2013 році MAVEN під час прольоту крізь зовнішні шари атмосфери Марса виміряв спочатку коливання магнітного поля, а потім і частинки іоносфери, які заглибилися у щільніші шари більше ніж на 200 км. Аналіз показав, що це саме ефект Цвана — Вольфа.

І те, що він спостерігається на планеті, на якій відсутня нормальна дипольна магнітосфера, насправді таки має практичну цінність. Це означає, що локальні магнітні поля на Марсі достатньо сильні для того, аби хоч трохи захищати його атмосферу від руйнування сонячним випромінюванням.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту