Здавалося б, що може бути стабільнішим за тривалість земної доби? Для багатьох поколінь 24 години залишалися непорушною константою життя. Проте сучасна наука змушує переглянути цю аксіому. Останні дослідження фахівців Віденського університету та Швейцарської вищої технічної школи (ETH) у Цюриху доводять: наша планета поступово уповільнює своє обертання. Одним з чинників цього процесу є кліматичні зміни, зокрема глобальне потепління, яке невпинно розтоплює полярні крижані щити. Хоча зміни поки що непомітні для людини й вимірюються лише мілісекундами, дослідники наголошують, що швидкість цього процесу є рекордною за останні 3,6 млн років.
Планетарний «ефект фігуриста»
Механізм цього явища легко пояснити фундаментальними законами фізики. Через стрімке підвищення глобальної температури колосальні маси льоду в Гренландії, Антарктиді та на гірських вершинах тануть. Вода, що раніше була сконцентрована на полюсах у вигляді криги, стікає у Світовий океан і переміщується ближче до екваторіальної зони.
Науковці використовують наочну аналогію з фігуристом. Коли спортсмен під час обертання різко витягує руки в сторони, його швидкість падає. Земля діє за аналогічним принципом: перерозподіл маси води від полюсів до екватора віддаляє її від осі. Це неминуче гальмує обертання планети, роблячи дні трохи довшими.
Масштаби, що вражають уяву
Хоча звичайна людина не здатна фізично відчути ці часові зсуви, наукові розрахунки вражають. За оцінками дослідників, наразі тривалість доби збільшується приблизно на 1,33 мілісекунди кожне століття саме через кліматичні зміни.
Earth – Day and night simulations by Deftroy on Sketchfab
Магазин від Universe Space Tech
Шкарпетки Космічна Капібара – Велика Капі
До товаруЗа словами професора Бенедикта Сої, співавтора дослідження, для того, щоб спровокувати такий зсув, із полярних регіонів в океани має переміститися неймовірна кількість маси — близько 1000 гігатонн льоду та води. Аби краще усвідомити цей масштаб, вчені порівнюють витрачену на таке переміщення енергію з потужністю руйнівного землетрусу магнітудою 9 балів.
Зашифровані послання з минулого
Щоб з’ясувати, чи стикалася Земля з подібними швидкими змінами раніше, науковці занурилися в палеогеологічний літопис. Ключем до розгадки стали скам’янілості форамініфер — мікроскопічних морських організмів. Аналіз хімічного складу їхніх мушель дозволив відтворити давній рівень моря та динаміку льодовикових щитів минулих епох.
Поєднавши ці палеонтологічні записи із сучасними кліматичними даними та алгоритмами машинного навчання, науковці реконструювали історію обертання Землі приблизно на 3,6 млн років тому. Їхній висновок однозначний: нинішнє уповільнення виразно виділяється на тлі геологічної історії. Вчені знайшли лише один схожий епізод інтенсивного танення льодовиків близько двох мільйонів років тому. Проте сьогоднішня тенденція є вкрай незвичайною, адже її основним каталізатором є антропогенне глобальне потепління.
Чому мілісекунди мають значення
Для повсякденного графіка людини кілька мілісекунд не відіграють жодної ролі, але для сучасної високотехнологічної інфраструктури вони мають критичне значення. Робота супутникових систем, мереж GPS, глобальних телекомунікацій та координація космічних місій повністю залежать від еталонно точних вимірювань часу.
Сучасні технології вимагають точності на рівні наносекунд. Навіть мінімальні відхилення у швидкості обертання Землі здатні викликати серйозні проблеми в програмному забезпеченні та навігації. Науковці попереджають: якщо кліматична криза поглиблюватиметься, з часом її вплив на тривалість земної доби може перевершити навіть традиційні природні чинники, такі як гравітаційний вплив Місяця, який історично формував обертання нашої планети.
Раніше ми пояснювали, які наслідки матиме прискорення чи сповільнення обертання Землі.
За матеріалами WSJ
