Народження в прямому ефірі: астрономи побачили створення нових планет

Міжнародна група дослідників уперше точно визначила момент, коли навколо зорі за межами Сонячної системи почали формуватися планети. У цьому їм допомогли комплекс радіотелескопів ALMA і космічна обсерваторія James Webb (JWST).

Зображення новонародженої зоряної системи HOPS-315, отримане комплексом радіотелескопів ALMA. Джерело: ALMA(ESO/NAOJ/NRAO)/M. McClure et al.

У нашій Сонячній системі найперший твердий матеріал, який конденсувався поблизу нинішнього місця розташування Землі навколо Сонця, міститься в стародавніх метеоритах. Астрономи визначають вік цих первісних каменів, щоб встановити, коли почалося формування планет. Такі метеорити містять кристалічні мінерали, до складу яких входить монооксид кремнію (SiO). Вони могли конденсуватися за надзвичайно високих температур, присутніх у молодих протопланетних дисках. Згодом ці тверді речовини зв’язувалися одна з одною, зароджуючи планетні зародки (планетезималі). Перші планетезималі мали розмір близько кілометра. Згодом вони виросли та стали планетами, такими як Земля або ядро Юпітера.

На сьогодні астрономам вдалося знайти чимало газопилових дисків навколо молодих зір. У деяких із них було ідентифіковано новонароджені масивні планети, схожі на Юпітер. Однак донедавна їм не вдавалося зафіксувати більш ранній момент формування планетезималей.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Усе змінилося завдяки дослідженню, в якому були залучені ALMA та JWST. Їхньою ціллю стала HOPS-315 — протозоря, яка розташована на відстані 1300 світлових років від Землі і є аналогом зароджуваного Сонця.

Джети монооксиду кремнію, що викидаються новонародженою зорею HOPS-315. Джерело: ALMA(ESO/NAOJ/NRAO)/M. McClure et al.

Під час спостережень астрономам вдалося виявити хімічні сигнали, що виходять з невеликої області диска навколо зорі, еквівалентної орбіті поясу астероїдів навколо Сонця. Їхній аналіз показує, що SiO там присутній у газоподібному стані, а також у складі кристалічних мінералів. Це дозволяє припустити, що він тільки починає тверднути. Подібний процес ніколи раніше не спостерігався в протопланетному диску. Вчені образно порівнюють відкриття зі світлиною дитячої Сонячної системи. Якби ми перенеслися в минуле на 4,5 млрд років, перед нами б постала аналогічна картина.

Астрономи мають намір продовжити спостереження HOPS-315, щоб краще зрозуміти, як народилася наша Сонячна система і як відбуваються ранні етапи формування планет. Дослідження також підкреслює важливість спільного використання різних телескопів для дослідження протопланетних дисків.

Раніше ми розповідали про приречену екзопланету, яка в найближчому майбутньому буде знищена своєю зорею.

За матеріалами ESO

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту