Міжнародна команда дослідників під керівництвом Єльського університету пояснила загадкову аномалію у магнітному полі Землі, що турбувала науковців десятиліттями. Вони дійшли висновку, що дивна поведінка магнітного поля 550 млн років тому була не наслідком руху континентів, а результатом хаотичних змін самого поля. Відповідне дослідження опубліковане в журналі Science Advances.
Магнітне поле — це невидимий щит Землі, який захищає нас від космічного випромінювання та заряджених частинок Сонця. Зазвичай воно стабільне, проте іноді у давні часи його сила та напрямок різко змінювалися.
Одним із таких загадкових періодів був едіакарій — епоха, що тривала приблизно від 630 до 540 мільйонів років тому. Саме тоді на Землі з’явилися перші складні живі організми. Проте геологи довгий час не могли пояснити, чому магнітні «сліди» у породах цього часу виглядали так, ніби континенти рухалися зі швидкістю, яка порушує всі закони фізики.
Щоб отримати відповідь, команда з Єлю дослідила давні вулканічні породи з гірського регіону Анти-Атлас у Марокко. Науковці детально проаналізували шари давньої лави, у яких «застигли» напрямки магнітного поля. Результати моделювання показали: зміни відбувалися не протягом мільйонів років, як вважалося раніше, а за тисячі. Це неймовірно швидко, і це свідчить, що континенти залишалися на місці, а ось саме магнітне поле поводилося непередбачувано, немов збилося з курсу.
«Ми пропонуємо нову модель магнітного поля Землі, яка показує, що навіть у його мінливості є певна структура, це не просто хаос», — пояснює геолог Девід Еванс із Єльського університету.
Ймовірна причина такої «бурі» прихована глибоко всередині планети — у процесі формування її ядра. У цей час внутрішнє ядро ще продовжувало утворюватися, і саме ця фаза його кристалізації могла призвести до нестабільності у магнітному полі. Зміни в русі розплавленого заліза у зовнішньому ядрі, що генерує магнітне поле, спричиняли короткочасні, але потужні коливання його сили та напрямку. Це, своєю чергою, могло впливати на умови на поверхні планети, змінюючи рівень захисту від космічного випромінювання та потоку заряджених частинок Сонця. Такі періоди нестабільності, ймовірно, створювали складніше, але водночас динамічніше середовище, у якому формувалися перші складні живі організми едіакарію.
Отримані результати не лише розкривають давню таємницю, а й допомагають створити найточнішу на сьогодні модель поведінки магнітного поля Землі за сотні мільйонів років. У майбутньому це може дати змогу зрозуміти, як саме магнітне поле підтримувало розвиток життя на нашій планеті. Ба більше, якщо нові методи аналізу підтвердяться, вчені зможуть створити єдину карту руху континентів і змін магнітного поля від перших геологічних формацій до сучасності.
