У ніч на останню неділю жовтня Україна, як завжди, перейде на зимовий час. Минулого року Верховна Рада ухвалила рішення більше так не робити, але справа зупинилася. Питання є навіть більш спірним, ніж можна собі уявити.
Переведення годинників
26 жовтня 2025 року Україна перейде на зимовий час. О четвертій ночі годинники треба буде перевести на годину назад. Загалом це навіть добре, адже можна буде поспати на годину довше. Однак для багатьох людей це стрес, і саме тому щоразу публікація повідомлення про те, що наближається остання неділя жовтня, викликає чимало коментарів про те, що ця практика спричиняє купу страждань і тому треба її припинити.
У 2024 році Верховна Рада України прийняла постанову, згідно з якою переведення стрілок у жовтні того року мало стати останнім, але її так і не підписав Володимир Зеленський. Тож Україна продовжує переводити годинники.
Хто придумав зимовий час
Власне, насправді ніякого зимового часу не існує. Є лише поясний та літній. Перший — це спосіб узгодити те, що показує годинник із рухом Сонця. З цією метою всю протяжність екватора поділили на 24 зони, кожна по 15 градусів. Нульова зона — та, через центр якої проходить меридіан, на якому розташована Гринвіцька обсерваторія в Англії. Усі решта відраховуються від неї.
Україні з поясним часом відносно пощастило. Більшість її території лежить у другій часовій зоні. Лише захід Закарпаття — у першій і Луганщина та Донеччина — у третій. Тож у нас немає потреби ділити країну на кілька часових зон, і відносно невелика територія користується не тим часом, якщо не враховувати кордони.
Інші держави можуть встановлювати часовий режим на своїй території на власний розсуд, і зазвичай їхні зовнішні або внутрішні кордони не збігаються з меридіанами. Проте загалом система поділу Землі на часові зони досить успішно виконує свою функцію.
Проблема виникає тільки у віддалених від екватора регіонах, де довжина світлового дня змінюється протягом року. В результаті взимку початок стандартного робочого дня опиняється впритул до початку світлового, а влітку перед ним утворюється кілька годин світлого часу, які незрозуміло куди дівати.
Саме для розв’язання цієї проблеми Бенджамін Франклін ще у XVIII столітті запропонував пересувати розпорядок дня влітку на годину назад, аби використовувати світлий час доби раціональніше.
На практиці літній час був уперше застосований 1909 року, й відтоді більшість країн, території яких лежать далеко від екватора, насамперед у Європі та Північній Америці, здійснюють переведення стрілок двічі на рік.
Переводити чи не переводити?
Зараз усі країни Європейського Союзу здійснюють перехід на зимовий час та назад. Однак майже від самого початку такій практиці чиниться опір, і з роками він стає тільки сильнішим. Причина — користі від переведення стрілок все менше, а проблеми були очевидні із самого початку. Біологічний годинник людини переналаштовується достатньо повільно, і це викликає неабиякий дискомфорт.
За останнє століття штучне освітлення стало набагато звичайнішим і доступнішим, ніж раніше. Ми звикли, що час спати настає не тоді, коли Сонце встає, а тоді, коли нам треба. І тому звичка робити це впродовж року в один і той самий час перевершила все інше. Але й тут не все так просто.
Кілька років тому в ЄС прийняли постанову, яка дозволяє країнам відмовлятися від літнього часу. Однак досі ніхто нею так і не скористався. Бо виявилося, що неузгоджена відмова однієї країни від такого переходу створює для неї купу проблем у взаємодії з іншими. Та й загалом для багатьох людей та організацій перехід на літній час виявився все ще актуальним.
З іншого боку, Росія та Білорусь від переходу на літній час відмовилися. Тож аргумент, що переводити стрілки всіх примусили комуністи й збереження цієї практики тягне нас назад у «рускій мір», повністю суперечить реальності.
Можливо, саме тому Україна так і не відмовилася від літнього часу. Надто вже таке рішення відриває нас від Європи, частиною якої ми прагнемо бути.
