Нині на навколоземній перебувають дві орбітальні станції. Першою є МКС, яка вже наближається до кінця свого життєвого циклу. Другою — китайська станція «Тяньгун» (у перекладі — небесний палац), яка ще зовсім молода. Цілком імовірно, що після зведення МКС з орбіти, Китай на деякий час залишиться єдиною країною, що володіє власною орбітальною станцією.
Розповідаємо про історію, технічне влаштування та майбутнє китайського орбітального форпосту.
Попередники станції «Тяньгун»
Станція «Тяньгун» не з’явилася з нізвідки. Щоб отримати необхідний досвід і протестувати ключові технології, у 2011 і 2016 роках Китай запустив дві невеликі орбітальні станції, які теж мали назву «Тяньгун». Вони були побудовані на базі космічного корабля «Шеньчжоу» і являли собою так звані відвідувані станції. Це означає, що вони не були призначені для постійного перебування людей і могли підтримувати лише короткочасні експедиції.
«Тяньгун-1» прийняла два екіпажі у 2012 і 2013 роках. Після цього станція продовжувала політ в автономному режимі. Зв’язок із нею перервався у 2016 році. У 2018 році «Тяньгун-1» увійшла в земну атмосферу і впала в Тихий океан.
«Тяньгун-2» прийняла одну експедицію 2016 року. Через три роки вона була успішно зведена з орбіти.
Магазин від Universe Space Tech
Дитяча бананка Noosphere – Space Explorer
До товаруСкладання станції «Тяньгун»
Попри аналогічну назву (що, часом, створює плутанину), за своєю конструкцією «Тяньгун» радикально відрізняється від попередників. Якщо ті, по суті, були переобладнаними космічними кораблями, то нова станція Піднебесної — це велика багатомодульна споруда, призначена для постійного проживання людей і проведення повноцінних наукових досліджень.
Складання «Тяньгун» почалося 29 квітня 2021 року, коли було запущено базовий модуль під назвою «Тяньхе». 17 червня того ж року станція прийняла свій перший екіпаж.
У 2022 році до неї пристикували наукові модулі «Веньтянь» і «Ментянь», після чого китайська влада урочисто повідомила про завершення складання станції.
Розміри станції «Тяньгун»
У нинішньому вигляді «Тяньгун» має такі фізичні характеристики. Її довжина становить 55,6 метра, внутрішній об’єм — 340 м³ (з них 122 м² припадає на житловий об’єм), приблизна маса — 100 тонн. Станція перебуває на 390-кілометровій орбіті з нахилом 41,5°.
«Тяньгун» є постійно населеною з червня 2022 року. Станція розрахована на постійний екіпаж із 3 осіб, а також здатна забезпечити короткочасне перебування 6 осіб на час перезмінок.
Доставлення тайконовтів на борт «Тяньгун» здійснюється за допомогою кораблів «Шеньчжоу», а для її постачання вантажами використовуються автоматичні кораблі «Тяньчжоу». Станція оснащена п’ятьма роботами-маніпуляторами та має два шлюзи для виходів у відкритий космос.
Майбутнє станції «Тяньгун»
Попри те, що формально складання «Тяньгун» було завершено ще 2022 року, не секрет, що в майбутньому Китай планує значно розширити станцію. Її першим доповненням стане автономний модуль-телескоп «Сюньтань», який зможе зробити знімки з такою самою роздільною здатністю, що й знаменитий Hubble.
Ідея полягає в тому, що «Сюньтань» перебуватиме на тій самій орбіті, що й «Тяньгун», і час від часу стикуватиметься зі станцією для обслуговування та ремонту. Щоправда, тут варто сказати, що спочатку запуск телескопа був запланований ще на 2023 рік. Відтоді дата кілька разів зсувалася. Це свідчить про те, що створення апарата виявилося складнішим завданням, ніж очікувалося. Зараз запуск «Сюньтаня» заплановано на 2026 рік.
У майбутньому Китай також планує додати до «Тяньгун» багатофункціональний модуль, оснащений шістьма стикувальними портами. Це дозволить пристиковуватися до станції більшій кількості космічних кораблів, а також дасть можливість розширити комплекс за рахунок нових модулів. Передбачається, що після завершення розширення «Тяньгун» складатиметься з шести герметичних відсіків загальною масою 180 тонн і зможе підтримувати постійний екіпаж із шести осіб. Це зробить її другою за величиною орбітальною станцією в історії.
Китай також робить досить активні спроби «інтернаціоналізувати» станцію, шляхом залучення до проєкту інших країн. Йдеться як про проведення експериментів за заявками наукових установ і космічних агентств, так і польоти іноземних космонавтів. У 2025 році Китай і Пакистан підписали угоду про відправлення першого пакистанського космонавта на «Тяньгун». Можливо, що в майбутньому й інші країни також захочуть скористатися китайським запрошенням відправити своїх співвітчизників у космос.
«Тяньгун» розрахована на номінальний термін служби щонайменше в 15 років. Це означає, що китайська станція практично напевно переживе МКС, чия відставка запланована на початок 2030-х. З урахуванням невизначеності щодо часу введення в експлуатацію комерційних орбітальних станцій, які, за задумом NASA, мають прийти на зміну МКС, не виключено, що лише за кілька років Китай стане єдиною країною на Землі, що має власний космічний дім.
