Небо квітня 2026: яскраві планети, метеори й кометна «рулетка»

Поки увага спільноти, яка цікавиться усім, що пов’язано з космосом, прикута до місії Artemis II, квітневим небом летять дві комети. Доля однієї з них може виявитися вельми драматичною, а другу вже можна спостерігати перед світанком на сході. Комета C/2026 A1 (MAPS), відкрита у першій половині січня цього року аматорським оглядом, 4 квітня пройде перигелій усього лише за 162 тис. км від фотосфери Сонця. Щодо другої комети, C/2024 R3 (PanSTARRS), то вона у першій половині квітня обіцяє бути гарним бінокулярним (або телескопічним) об’єктом.

Крім того, квітень відомий першим відносно потужним «зоряним дощем» після «зимово-весняної посухи» — 22-го очікується максимум метеорного потоку Ліриди, причому за доволі вдалої фази Місяця — лише 26 %. Із ZHR = 18, Ліриди являють собою не надто видовищне явище, але принаймні на кілька метеорів за годину заміських спостережень точно можна розраховувати.

Вечірнє небо квітня прикрасять дві найяскравіші планети. Венера хоча й залишається поки що низько над горизонтом, легко помітна одразу після заходу Сонця. А з цивільними сутінками високо в небі у сузір’ї Близнят засяє Юпітер. Формально, на вечірньому небі неподалік від скупчення Плеяди перебуває Уран. Але навіть для досвідченого спостерігача роздивитися його у квітні в телескоп або бінокль на тлі доволі світлого неба буде складно. 

З примітних планетних конфігурацій у цьому місяці Меркурій досягне найбільшої західної елонгації. Зазвичай це означає найкращий час для спостережень найшвидшої планети на передсвітанковому небі. Однак поточна елонгація буде для нас вкрай невдалою — планета сходить незадовго до Сонця, тож навряд чи її вдасться помітити так низько над горизонтом.

Друга декада місяця знаменується ще однією цікавою подією: у тісному розташуванні опиняться Меркурій, Марс, Нептун і Сатурн. Але зі спостереженнями та ж проблема, що й у випадку максимальної елонгації Меркурія: планети згуртуються занадто низько, і з’являться над обрієм прямо перед сходом Сонця.

Перелік подій

2 квітня — повня, точний час 05:12 за Києвом (02:12 UTC).

3 квітня — Меркурій (+0,2^m) у найбільшій західній елонгації. Хоча він перебуватиме аж за 27° від Сонця (близько до максимальної теоретично можливої кутової відстані), Меркурій у наших широтах сходить лише на ~40 хвилин раніше за Сонце, тож побачити його буде майже неможливо. Водночас для Південної півкулі конфігурація справді є найбільш вдалою.

4 квітня — комета C/2026 A1 (MAPS) проходить перигелій.

16-20 квітня — Меркурій, Нептун, Марс та Сатурн перебуватимуть у тісній конфігурації на передсвітанковому небі. Через близькість до Сонця спостерігати цю видовищну подію не вдасться.

17 квітня — молодик, точний час 14:52 за Києвом (11:52 UTC).

19 квітня — сполучення Місяця (7 %) з Венерою (-3,9^m) на вечірньому небі.

19 квітня — покриття Місяцем (8 %) скупчення Плеяди (М45).

19 квітня — комета C/2025 R3 (PanSTARRS) проходить перигелій.

22 квітня — тісне наближення Місяця (36 %) до Юпітера (-2,1^m). З астрономічної точки зору, сполучення відбудеться 23 квітня о 02:56 за київським часом. Однак для нас у цей момент небесні тіла будуть вже під горизонтом. Тому найкращим часом для спостережень буде вечір 22 квітня. 

22 квітня — максимум метеорного потоку Ліриди, ZHR = 18.

23 квітня — тісне наближення Венери (-3,9^m) й Урана (+5,8^m). Першу з планет легко побачити неозброєним оком навіть на світлому небі, а от Уран знайти буде вельми складно.

Детальний огляд найцікавіших подій

4 квітня: вирішальний момент для комети C/2026 A1 (MAPS)

Одразу після відкриття комети C/2026 A1 (MAPS) в середині січня 2026 року, її ідентифікували як таку, що належить до сімейства Кройца (або Крейца). Ця група комет у перигелії підходить надзвичайно близько до Сонця і нерідко або частково руйнується, або повністю сублімується, або істотно втрачає масу. Членам сімейства притаманні дуже витягнуті орбіти, які переважно лежать у Південній півкулі неба, і лише на кілька днів поблизу перигелію опиняються у Північній.

У випадку C/2026 A1 (MAPS) кометне тіло розміром ~400 м пройде лише за 162 тис. км від фотосфери Сонця. А враховуючи спалахи у лютому — березні та занадто повільне зростання блиску, можна припустити, що часткова фрагментація вже відбулася.

Проте на кінець березня доля комети ще не була остаточно вирішена, і критичний момент має настати на початку квітня. Комета не настільки яскрава, щоб її спостерігати низько над горизонтом на світлому небі. Тому наприкінці березня та на початку квітня її можуть відстежувати тільки космічні апарати, що займаються вивченням навколосонячного простору: SOHO, PUNCH, STEREO-A та ін. Зокрема 2–3 квітня комета має з’явитися у полі зору коронографа SOHO — LASCO C3. Відповідна траєкторія наведена нижче.

17 квітня: молодик — час для об’єктів глибокого космосу

Для «полювання» на слабкі об’єкти завжди краще обирати спостережний майданчик десь за містом, якнайдалі від засвітлення. І якраз найбільше це стосується весняного сезону. Ночі ще достатньо довгі, але вже не настільки холодні, як взимку, тож можна насолодитися розмаїттям галактик та зоряних скупчень. 

Одним із найцікавіших об’єктів сезону є Галактика Вир (M51). Насправді це не одна галактика, а дві: більша за розміром (спіральна) взаємодіє із меншим компаньйоном. Середній аматорський телескоп дозволить побачити дві близькі туманні плямочки. А великий — роздивитися примарну структуру спіральних рукавів.

Серед інших цікавих галактик можуть бути більш яскраві M83 та M101, а також M94. Можна приділити увагу і скупченням (M3, M53) та планетарним туманностям — таким, наприклад, як Котяче Око (NGC 6543) і Сова (М97). Зважайте, однак, на те, що останній об’єкт вельми складний, за нього варто братися на справді темному небі.

19 квітня: Венера, Місяць і Плеяди

Одразу дві астрономічно-яскраві події чекають на вас увечері 19 квітня: сполучення Венери з Місяцем та часткове покриття Місяцем розсіяного зоряного скупчення Плеяди.

Перше явище — дуже видовищне і привертає увагу навіть далеких від астрономії людей. Момент сполучення припадає на 08:13 (за київським часом), що, вочевидь, для нас не надто зручно спостерігати. Однак і ввечері серпик Місяця все ще перебуватиме достатньо близько до Венери.

Для спостережень необхідно обрати майданчик з відкритим заходом. Такі конфігурації варто знімати впродовж певного часу практично зразу після заходу Сонця. Можна простежити, як на дедалі темнішому небі яскравіше проступають Венера й Місяць, а за ними — й перші зорі, як з’являється попелясте світло Місяця.

Ще до заходу Сонця розпочнеться покриття Місяцем розсіяного зоряного скупчення Плеяди (M45) — примітного «ковшика» у сузір’ї Тельця. За інших умов навіть у місті це скупчення доволі легко побачити. Але Місяць настільки яскравий, що не дозволить роздивитися слабкі зорі. На допомогу прийде бінокль або малий телескоп — так ви зможете простежити, як за Місяцем зникають зорі скупчення, а потім з’являються вже з освітленого Сонцем боку. 

19 квітня: перигелій комети C/2024 R3 (PanSTARRS)

Зазвичай поблизу перигелію та після його проходження комети стають найбільш яскравими. Однак під час планування спостережень варто враховувати цілу низку факторів. Так, наприклад, C/2024 R3 (PanSTARRS) пройде перигелій 19 квітня, а на найближчій до Землі відстані опиниться 26 квітня. Цей проміжок часу, однак, навряд чи буде найкомфортнішим для спостережень, оскільки комета підійде занадто близько до Сонця. 

Насправді цю комету можна спостерігати у малий телескоп або бінокль уже із самого початку квітня на сході перед світанком. А особливо вдалими днями для спостережень, скоріш за все, будуть 14–17 квітня, ближче до молодика, на більш темному небі, поки комета не опинилася занадто близько до Сонця. Наразі їй прогнозують піковий блиск щонайменше (+3,0^m) в останню декаду квітня. Але чекати на неї не варто, оскільки в той час комета вже поступово переходить до Південної півкулі.

22 квітня: максимум метеорного потоку Ліриди (14–30 квітня)

Майже вся перша чверть року проходить без потужних метеорних потоків. На початку січня нас тішить один із найпотужніших «зорепадів» Квадрантиди, але за ним слідує затишшя ледь не в чотири місяці.

Згідно з даними IMO (International Meteor Organization), для Лірид ZHR = 18. Але це значення варто правильно розуміти. Це кількість метеорів, яку в максимумі активності міг би побачити спостерігач під повністю відкритим ідеально темним небом, якби радіант (уявна точка вильоту метеорів) був у зеніті. На практиці заміське небо дозволить вам побачити орієнтовно 8 метеорів на годину. До того ж максимум активності прогнозується на 22 квітня 19:40 UTC, коли для нас радіант ще під горизонтом. 

Однак тривалість пікової активності варіюється між 15 та 62 годинами. Тому найкращим вибором було б спостерігати у другій половині ночі, коли радіант підніметься високо. До речі, цікавий факт: історично склалося так, що під час максимуму Лірид радіант потоку розташований не в Лірі, а в Геркулесі.

Чи обов’язково дивитися саме в радіант? Насправді ні. Метеори будуть з’являтися непередбачувано по всьому небу. У 2026 році спостереженням Лірид не завадить Місяць — у другій половині ночі його серп уже буде під горизонтом. Тож подбайте заздалегідь про безпечний спостережний майданчик, теплий одяг, гарячі напої та дружню компанію, і влаштовуйтеся зручніше у розкладному кріслі, аби ловити «падаючі зорі».