У 2024 році сталася неймовірна подія. Зоря, яку науковці до того вважали стабільною, несподівано майже повністю згасла на деякий час. Тепер астрономи вважають, що причиною цієї події міг стати коричневий карлик або планета з кільцями.
Загадкове затемнення зорі
Одне з найдовших затемнень зір, коли-небудь зафіксованих, ймовірно, було спричинене величезними кільцеподібними дисками, схожими на блюдце, або невидимого коричневого карлика, або суперюпітера, які блокували світло. Впродовж десятиліть це світило, яке розташоване за 3200 світлових років від Землі й приблизно вдвічі більше за наше Сонце, вважали стабільним, але наприкінці 2024 року воно різко потьмяніло.
Після цього зоря залишалася тьмяною понад дев’ять місяців — значно довше, ніж зазвичай тривають події такого типу. Це здивувало дослідників і спонукало їх шукати пояснення цьому «надзвичайно рідкісному» явищу.
Науковці вважають, що найімовірніше це був коричневий карлик із кільцями, схожими на кільця Сатурна, що спричинило затемнення ASASSN-24fw приблизно на 97 %. Ця система кілець настільки велика, що простягається приблизно на 0,17 астрономічних одиниць; це можна порівняти з половиною відстані між нашим Сонцем і Меркурієм.
Кандидати на роль затемнення зорі
Коричневі карлики — це загадкові об’єкти, які занадто великі, щоб вважатися планетою, але й занадто малі, щоб бути зорею, оскільки їм бракує маси, щоб продовжувати злиття атомів і розквітнути в повноцінне сонце.
Іншим об’єктомзатемнення зорі міг бути суперюпітер — тобто масивна газова планета-екзопланета, яка перевищує масу Юпітера і заповнює проміжок між коричневими карликами та планетами.
Їхні відкриття дають уявлення про складні планетарні структури за межами нашої Сонячної системи, прокладаючи новий шлях для вивчення того, як планети та їхні кільця можуть формуватися та еволюціонувати навколо інших світил.
Незвично довга та рідкісна подія
На відміну від типових затемнень, які зазвичай тривають дні або тижні, це затемнення тривало майже 200 днів, що робить його одним із найдовших, коли-небудь зафіксованих.
«Різні моделі, створені нашою групою, показують, що найімовірніше пояснення затемнення — це коричневий карлик — об’єкт, важчий за планету, але легший за зорю — оточений величезною та щільною системою кілець. Він обертається навколо зорі на більшій відстані разом із кільцями», — сказав провідний автор доктор Саранг Шах, постдокторант Міжуніверситетського центру астрономії та астрофізики у Пуне, Індія.
Тривалі затемнювальні події, такі, як ця, — надзвичайно рідкісні, оскільки вони потребують дуже точного розташування. Затемнення почалося поступово, тому що зовнішні частини кілець тонкі, й стало помітним лише тоді, коли більш щільні ділянки пройшли перед зорею.
Підказки із середовища зорі
Аналіз фотометричних та спектроскопічних досліджень події свідчить про те, що об’єкт-компаньйон має масу більше ніж у три рази більшу за масу Юпітера.
Сама ASASSN-24fw має навколозоряне середовище (ймовірно, залишки від минулих чи поточних зіткнень планет) дуже близько до себе, що є незвичним для зорі такого віку (ймовірно, більше ніж 1 мільярд років).
«Великі кільцеві системи очікуються навколо масивних об’єктів, але їх дуже важко спостерігати безпосередньо для визначення їхніх характеристик, — сказав доктор Джонатан Маршал, незалежний постдокторський дослідник з Academia Sinica, Тайвань. — Ця рідкісна подія дозволяє нам вивчати таку складну систему в дивовижних деталях. Насправді під час вивчення цього затемнення ми випадково виявили, що поблизу ASASSN-24fw є червоний карлик».
Подальші плани астрономів
Команда дослідників тепер хоче виміряти температуру, еволюційний стан, хімічний склад та вік зорі, яка потьмяніла.
Вони сподіваються отримати більше даних за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії в Чилі та Космічного телескопа James Webb, щоб краще зрозуміти еволюцію таких систем і співвіднести її з теоріями формування планет.
Дослідники очікують, що зоря потьмяніє знову приблизно через 42 або 43 роки, й у цей час можна буде провести подальший аналіз, щоб дізнатися більше про цю захопливу систему.
За матеріалами phys.org
