New Horizons виявив аномальну яскравість фонового світіння Всесвіту

Астрономи оцінили фонове світіння Всесвіту — кількість світла, що пронизує космос. Для цього експерименту був використаний космічний апарат New Horizons, який направили на ділянку неба, практично позбавлену найближчих зір та галактик.

New Horizons
Фонове світіння Всесвіту далеко від Сонця виявилося аномально яскравим, як зафіксував апарат New Horizons. Зображення: NASA

Річ у тім, що навіть якщо прибрати всі об’єкти з нічного неба, що світяться (зорі, галактики, міжзоряний пил), фонове світіння все одно залишається. Воно походить від космічного моря далеких галактик, перших згорілих світил, далекого міжзоряного газу. Теоретично, рівень фонового світіння Всесвіту має відповідати вимірам загальної кількості світла, що виходить від цих об’єктів протягом усієї історії Всесвіту. Але, як з’ясував експеримент New Horizons, це виявилося зовсім не так. Про це повідомляють дослідники в  Astrophysical Journal Letters. Є ще щось, що вислизає від дослідників.

«З’ясувалося, що галактики становлять приблизно половину справжнього рівня яскравості фонового світіння Всесвіту», — говорить Тод Лауер, астроном із NOIRLab Національного наукового фонду в Тусоні, штат Аризона.

Вимірювання фонового світіння Всесвіту

Упродовж десятиліть астрономи вимірювали позагалактичне фонове випромінювання на різних довжинах хвиль: від радіохвиль до гамма-променів. Це давало дослідникам підказки про процеси, що випромінюють ці типи світла. Але видиме фонове світло, зване космічним оптичним фоном, складно виміряти з внутрішньої частини Сонячної системи. Тут багато міжпланетного пилу розсіює сонячне світло.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Однак New Horizons, що пролітав повз Плутон 2015 року, перебуває досить далеко від нашого світила. Тому розсіяне сонячне світло не затьмарює огляд космічному кораблю. У вересні 2021-го Лауер і його колеги направили камеру LORRI на борту космічного корабля на темну ділянку неба, і зробили серію знімків. Потім вони видалили всі відомі джерела світла — окремі зорі, прилеглі галактики, навіть тепло від ядерного джерела живлення космічного корабля — та виміряли те, що залишилося, з метою оцінки рівня яскравості фонового світіння Всесвіту.

Сонячне світло
Сонячне світло, розсіяне пилом біля Землі, створює чудову фотографію, але ускладнює спостереження за слабким космічним фоном. Фото: ESA

Потім вчені використали великі архіви спостережень галактиками. Наприклад, з космічного телескопа Hubble, щоб розрахувати світло, що випромінюється усіма галактиками у Всесвіті. Виміряний фон Всесвіту виявився приблизно вдвічі яскравішим, ніж це передбачали теоретичні розрахунки.

«Це, вочевидь, аномалія. Тепер нам потрібно спробувати зрозуміти та пояснити цей феномен», — говорить співавтор Марк Постман, астроном із Наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі, штат Мериленд.

Причини аномалії

Є кілька астрономічних причин, які б пояснили розбіжність. Можливо, це зорі-ізгої, вирвані з галактик, що залишаються у міжгалактичному просторі. Або існує дуже слабка популяція компактних галактик, які трохи нижче меж можливостей виявлення наявними приладами. Ймовірно, космічний телескоп NASA James Webb зможе побачити ці тьмяні галактики.

Нагадаємо, що раніше вчені розгадали головний парадокс Стівена Гокінга про чорні діри.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту