Те, що мало стати тріумфальним випробувальним польотом, обернулося 9-місячною космічною операцією з порятунку. Астронавти NASA Суніта Вільямс і Баррі Вілмор вирушили на МКС у червні 2024 року на борту нового корабля Starliner від Boeing, але повернулися додому лише через три сезони. Нещодавно оприлюднений звіт агентства шокував громадськість: головною причиною інциденту стала не лише технічна несправність, а й системні помилки самого керівництва NASA.
Під час термінової пресконференції адміністратор NASA Джаред Айзекман фактично визнав, що агентство поставило амбітну мету — розвивати кілька систем доставлення екіпажів — вище за безпеку конкретних людей. Коли Starliner зіткнувся з витоками гелію та відмовами двигунів ще на підльоті до станції, замість негайної евакуації астронавтів на резервному Crew Dragon, керівництво витратило майже три місяці, намагаючись «полагодити» корабель просто в космосі.
«Усі знали, що є інший борт, який може повернути їх додому за лічені дні, — заявив Айзекман. — Але ми продовжували чіплятися за ілюзію, що Starliner впорається сам». У підсумку корабель Boeing відлетів від станції порожнім у вересні, а люди залишилися чекати ще пів року.
Втрачена довіра
У звіті NASA йдеться не просто про технічні несправності. Айзекман описав глибшу проблему — «розрив у культурі безпеки», який пронизував усі рівні управління, аж до колишнього адміністратора Білла Нельсона. За його словами, компроміси в дизайні та недостатня кваліфікація обладнання накопичувалися роками, але на них заплющували очі заради збереження графіків.
«Я не можу зрозуміти, чому ніхто не втрутився особисто, щоб повернути фокус на місію та людей, — додав він. Ми прийняли корабель, ми його запустили, і саме ми ухвалювали рішення на кожному етапі. Відповідальність — наша».
Технічне дно Starliner
Окрім адміністративних прорахунків, розслідування підтвердило серйозні технічні вади самого корабля. Комбінація витоків палива, збоїв двигунів та прогалин у наземній кваліфікації створили умови, які в NASA назвали «несумісними зі стандартами пілотованих польотів». Інженери досі з’ясовують першопричини аномалій, щоб унеможливити їх у майбутньому.
Попри гучний провал, NASA не збирається ховати Starliner. Айзекман наголосив, що агентство робить ставку на розвиток орбітальної економіки: після 2030 року, коли МКС завершить роботу, на низькій орбіті з’являться приватні космічні станції. Для їх обслуговування потрібні різноманітні «космічні таксі», тому наявність і Dragon, і Starliner залишається стратегічно важливою.
Зараз NASA планує вже у квітні відправити вантажну версію Starliner, а згодом — до трьох пілотованих місій. Але чи встигнуть інженери за два місяці виправити всі недоліки — велике питання. Доля програми залежить не лише від технічних виправлень, а й від того, чи зможе NASA повернути довіру своїх астронавтів. Адже наступного разу вони мають бути впевнені: рішення про їхнє повернення ухвалюватимуть не задля престижу програми, а задля їхнього життя.
Раніше ми повідомляли про те, як NASA планує наступний політ Starliner 2026 року.
За матеріалами gizmodo.com
