Parker Solar Probe — апарат, що протягом років свого функціонування найбільше з усіх земних зондів наблизився до Сонця. Результати його досліджень підтверджують моделі виникнення у силових лініях магнітного поля нашого світила розривів і перез’єднань, які були розроблені ще десятиліття тому.

Магнітна активність Сонця
Моделі поведінки магнітного поля Сонця, розроблені ще десятиліття тому, залишаються правильними й зараз. Такого висновку дійшли науковці з Південно-Західного дослідницького інституту. Основою для цього стали результати роботи апарата Parker Solar Probe.
Магнітне поле нашої зорі має достатньо бурхливе життя. Його силові лінії у багатьох місцях сильно деформовані. Часто відбувається їхній розрив, за яким іде перез’єднання у новій конфігурації. Усе це може супроводжуватися вибухами, які ми знаємо як спалахи на Сонці та які часто впливають на роботу техніки на нашій планеті.
Передбачення сонячної погоди є одним із головних завдань астрономії. Однак зрозуміти природу процесів, які призводять до перез’єднань, не так уже і просто. Перші моделі цього процесу були розроблені ще у 90-х роках ХХ століття, але їм весь час не вистачало доказів.
Підтвердження моделей
Сонце розташоване не так уже й близько від Землі. А теорії, які б пояснювали магнітне перез’єднання, базуються на не такій вже й довгій історії спостережень. Ми просто не знаємо, наскільки типовими були сонячні цикли останніх десятиліть. А події останніх років змусили багатьох науковців припускати, що все може бути зовсім не так, як ми думаємо.
Рекордна близькість Parker Solar Probe до Сонця відкрила нові можливості для досліджень. Підхід 6 вересня 2022 року виявив величезне виверження, що вперше дало можливість детально зобразити та дослідити властивості плазми й магнітного поля. Використовуючи комбінацію методів візуалізації та діагностики in-situ, а також додаткові спостереження із Solar Orbiter Європейської космічної агенції, команда під керівництвом Південно-Західного дослідницького інституту підтвердила, що Parker Solar Probe вперше пролетів через область перез’єднання в сонячній атмосфері.
Місія NASA MMS дала дослідникам уявлення про те, як відбувається перез’єднання в навколоземному середовищі у меншому масштабі. Спостереження PSP 2022 року тепер надають дослідникам відсутній елемент, що пов’язує перез’єднання в масштабі Землі з перез’єднанням у масштабі Сонця. Науковці й надалі працюватимуть над тим, щоб визначити, чи присутні механізми перез’єднання, що супроводжуються турбулентністю або коливаннями та хвилями магнітних полів, у сонячних областях, які Parker Solar Probe визначив як такі, що мають активне перез’єднання.
За матеріалами phys.org