Земні патогени виживають в умовах Марса і стають непомітнішими для імунної системи. Такий висновок зробив аспірант медичного центру Радбодського університету Неймеґена Томмазо Заккарія після серії експериментів із симульованими умовами космосу. Здавалося б, жорстке випромінювання і зневоднення мали б знищити бактерії, проте мікроорганізми не лише вижили, а й змінились так, що тіло людини реагує на них слабше.
Небезпечний вантаж
Раніше астронавти найбільше боялися привезти з космосу щось чужорідне. Тепер питання стоїть інакше. Перші місячні місії вже залишили на супутнику Землі органічні відходи. Стерилізаційні протоколи часів першої місії Viking до Марса в 1970-х роках були значно простішими, ніж сучасні.
Аспірант зосередився на Місяці, Марсі та крижаних супутниках Юпітера і Сатурна, де є вода. За словами Томмазо Заккарії, на Марсі колись існували гарячі джерела, а в деяких місцях температура досягає 20°C, що разом із наявністю амінокислот і вуглецевих сполук є сприятливим середовищем для мікробного виживання.
Дріжджі та бактерії
Свої досліди Томмазо Заккарія проводив у Німецькому аерокосмічному центрі, піддаючи організми високим дозам радіації, зневодненню й заморожуванню. Серед мікроорганізмів екстремального середовища Землі найкраще впорались дріжджі. Вони посилювали механізми відновлення ДНК і запускали захисні хімічні реакції в клітинах.
Далі науковець звернувся до відомих патогенів, зокрема бактерії Klebsiella pneumoniae, що спричиняє запалення легень. Після симульованого польоту до Марса бактерії зменшились у розмірі, але вижили. У лабораторних тестах імунні клітини крові людини реагували на їхні змінені форми слабше, ніж на звичайні.
Тягар на імунітет
Для астронавтів це особливо небезпечно, тому що їхній імунітет і так ослаблений через відсутність нормального циклу дня і ночі, порушення кишкової флори, ушкодження ДНК від радіації, обмежений соціальний контакт і стиснений простір.
Ще одну загрозу становить реголіт, тобто пил з поверхні Місяця і Марса. Симульовані зразки цього матеріалу пошкоджували захисний шар легень і провокували запалення, тоді як земний пісок такого ефекту не давав. Місячний реголіт виявився агресивнішим, ніж марсіанський.
Від космосу до пацієнта
Наукові керівники Томмазо Заккарії, професори Міхай Нетя і Маріен де Йонге, наголошують, що це дослідження має значення і поза межами космічної медицини. В астронавтів вони зафіксували пригнічення імунітету та прискорене старіння організму, що дає змогу кількісно виміряти зміни, які на Землі важко відстежити в контрольованих умовах.
Маріен де Йонге зазначив, що поряд з біологічним і хронологічним існує також імунологічний вік, який суттєво різниться між людьми одного паспортного віку, і космічні дослідження дозволяють виміряти ці розбіжності в умовах, відтворити які на Землі практично неможливо.
За матеріалами phys.org
