Багато гарячих мінінептунів, які, як раніше вважалося, покриті океанами магми, мають тверду поверхню. Такого висновку дійшла команда американських дослідників.
Мінінептуни — це екзопланети зі щільними атмосферами, що займають проміжне положення між кам’яними тілами на кшталт Землі та газовими гігантами на кшталт Нептуна. У Сонячній системі немає таких об’єктів, але вони вкрай поширені в інших зоряних системах.
Раніше вважалося, що багато гарячих мінінептунів, чиї орбіти проходять на невеликій відстані від зорі, цілком покриті океанами магми. Однак результати нового дослідження свідчать, що в реальності вони можуть мати тверду поверхню.
Вчені дійшли такого висновку під час вивчення екзопланети під назвою GJ 1214 b. Вона обертається навколо червоного карлика, розташованого на відстані 40 світлових років від Землі. Дані, зібрані космічним телескопом James Webb, припускають, що її атмосфера може містити більші молекули, ніж просто водень і гелій. А це означає, що вона буде важчою, ніж вважалося раніше, набагато важчою, ніж тонка земна атмосфера.
Важка атмосфера створюватиме умови надзвичайно високої температури та високого тиску на поверхні. Фактично, тиск там буде настільки високим, що розплавлена магма знову перетвориться на тверду породу — подібно до того, як вуглець конденсується в алмази глибоко під поверхнею Землі.
Після цього команда дослідників поставила собі питання, що це означає для інших позасонячних світів. Змоделювавши серію екзопланет з різними умовами, вони виявили, що значна частина гарячих мінінептунів, які раніше вважалися лавовими світами, насправді можуть мати тверду поверхню.
Це відкриття має важливе значення для розуміння природи мінінептунів. Астрономи хочуть зрозуміти, як формуються і який вигляд мають такі тіла, щоб отримати більш повне уявлення про те, як формуються планети загалом. Це може допомогти, серед іншого, у пошуку життя у Всесвіті.
Раніше ми розповідали про мінінептун, який здивував учених «бідністю» своєї атмосфери.
За матеріалами Phys.org
