На поверхні Марса регулярно відбуваються пилові бурі. Між частинками всередині них постійно проскакують статичні розряди. У нещодавно опублікованій роботі науковці припустили, що ці розряди можуть не лише створювати світлові ефекти, а й впливати на перебіг глобальних хімічних процесів на планеті.
Пилові бурі на Марсі
Марс вважається мертвою планетою, де сотні мільйонів років нічого не змінюється. Однак нещодавно в Earth and Planetary Science Letters була опублікована стаття, автори якої стверджують, що на цій планеті відбуваються значно інтенсивніші хімічні процеси, ніж вважалося досі.
Йдеться про пилові бурі, які регулярно відбуваються на Марсі й інколи досягають значних масштабів. З погляду фізики, вони являють собою хаотичне переміщення дрібних частинок у розрідженому повітрі. Це означає тертя між ними, а воно створює можливість для виникнення статичних розрядів.
У марсіанських бурях статистичні розряди справді присутні й проявляють себе як легке світіння, схоже на полярне сяйво. Нині ж науковці припускають, що воно може бути не тільки яскравим світловим ефектом, але й впливати на перебіг хімічних процесів на поверхні планети.
Хлорати на Марсі
Науковці побудували дві камери для моделювання того, що відбувається на Червоній планеті під час пилових бур: PEACh (Planetary Environment and Analysis Chamber) та SCHILGAR (Simulation Chamber with InLine Gas AnalyzeR). Експерименти всередині них показали, що електричні розряди між твердими частинами справді можуть впливати на хімічні речовини, з яких вони складаються: карбонати, хлорати та активні оксиди.
Ці речовини утворилися ще в амазонійський період кілька мільярдів років тому. Науковці припускають, що вже тоді «полярні сяйва» марсіанських бур значно впливали на формування хімічного складу поверхні планети. І ці процеси не припинилися навіть тоді, коли Марс став холоднішим і сухішим.
Вимірювання ізотопної композиції разом із попередніми кількісними визначеннями, є частиною більшої головоломки. Цей комплексний погляд свідчить про те, що електрохімія, індукована марсіанською пиловою активністю, сформувала хімічний ландшафт планети. Ці висновки підтверджують гіпотезу про те, що марсіанська пилова активність відіграла вирішальну роль у формуванні сучасної геохімії як поверхні, так і атмосфери.
Зокрема на Марсі чимало відкладень хлористих солей, а на поверхні зустрічаються перхлорати — перенасичені водні соляні розчини, які можуть існувати в рідкій формі. І тепер зрозуміло, що саме статичні розряди стали причиною їхнього утворення.
Виходить, що Марс — не такий вже і мертвий. На ньому мільйони років відбуваються хімічні процеси, що перетворюють поверхню. І цілком можливо, що не лише на ньому. Те саме може відбуватися на Венері й інших тілах, які мають атмосферу.
За матеріалами phys.org
