Пилові хмари на гарячому юпітері зникають ближче до вечора

Спостереження за гарячим юпітером WASP-94A b дозволили науковцям з’ясувати, що пилові хмари, які рухаються у верхніх шарах його атмосфери, в певний момент зникають. Це допомогло правильно організувати спостереження за допомогою космічного телескопа James Webb і отримати нові відомості про планету.

Хмари на гарячому Юпітері
Хмари на гарячому Юпітері. Джерело: phys.org

Хмари на планеті

Команда астрономів, що працює з космічним телескопом James Webb, нещодавно представила результати свого дослідження планети WASP-94A b. Це достатньо добре вивчений гарячий юпітер, що розташований дуже близько до своєї зорі.

Обертається він навколо одного з пари світил, які віддалені від нас на 700 св. років. Особливістю планети, описаною у статті в журналі Science, є те, що на ній, як і на багатьох інших гарячих юпітерах, утворюються хмари із силікатів і металів, але тут із ними відбувається дивна річ.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 2021 (182)

До товару

Самі хмари пилу утворюються високо над затіненою півкулею. Але коли вони потрапляють на «ранковий» бік освітленої півкулі, то починають поступово опускатися, аж доки поблизу «вечірнього» боку майже повністю не розсіюються. Це дає змогу зазирнути в значно глибші шари атмосфери планети.

Що побачили дослідники

Те, що на WASP-94A b існує ділянка, на якій практично ніколи не буває хмар, стало великим сюрпризом для дослідників. Адже вони знають, що при вивченні планети це дуже велика проблема, бо можна визначити склад тільки найбільш зовнішніх шарів.

І у випадку з WASP-94A b для цього знайшли застосування. Дослідники скорегували роботу телескопа James Webb так, щоб його спектрограф прицільно вивчав ділянку «вечірньої» зони освітленої півкулі.

Це дало свій результат. Раніше вважалося, що у складі WASP-94A b у сотні разів більше кисню та вуглецю, ніж на Юпітері. Тепер же встановили, що все це був склад хмар. Насправді на планеті лише у 5 разів більше цих речовин, тобто вона достатньо сильно схожа на гіганта Сонячної системи.

Тепер дослідники хочуть застосувати той самий метод до інших гарячих юпітерів. Цілком можливо, що на них також існує подібний ефект. А значить, астрономи зможуть значно краще зрозуміти, з чого вони складаються.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту