Уявлення про майбутні марсіанські бази зазвичай зводиться до кисню, води та ракетного палива. Але є й інший, значно земніший бік колонізації: побутові технології, які роблять життя автономним. Компанія Aircapture та крафтова броварня Almanac Beer Co. представили Flow – Clean Air Edition — пиво, яке вони називають першим комерційним напоєм, карбонізованим CO₂, захопленим безпосередньо з атмосфери за допомогою технології direct air capture (DAC).
У броварні в Аламіді встановили модульну DAC-систему Aircapture, яка забирає вуглекислий газ із навколишнього повітря, очищує його до харчової якості та подає прямо у виробничий процес. Компанія заявляє про 99,999 % чистоти CO₂, а також про інтеграцію системи в існуючу інфраструктуру за лічені тижні, без будівництва окремого об’єкта. Пиво публічно представили 21 березня 2026 року, а тепер воно продається у самій броварні та більш ніж у 800 точках по всій Каліфорнії.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
Для космічної тематики тут найцікавіше інше: ця історія показує, як CO₂ перестає бути відходом і стає локальним ресурсом. На Марсі атмосфера майже повністю складається з вуглекислого газу, хоча вона дуже розріджена. Тобто сама ідея взяти CO₂ з неба й використати його на місці вже звучить не як жарт про марсіанське пиво, а як цілком логічний елемент майбутньої автономної інфраструктури. Щоправда, для справжньої марсіанської броварні одного CO₂ замало: потрібні ще вода, зернова сировина, дріжджі, енергія та герметичне виробниче середовище.

Як це працює? Система затягує звичайне повітря, виловлює з нього молекули CO₂, очищує газ до дуже високої чистоти, а потім подає його у броварню як звичайний харчовий вуглекислий газ для карбонізації напою. Тобто замість привозити CO₂ у балонах або цистернах, броварня фактично виробляє його собі на місці — просто з атмосфери.
Чому це важливо? Ця новина цікава не стільки самим пивом, скільки логікою ISRU — використання місцевих ресурсів. NASA вже демонструвала на Марсі подібний підхід у проєкті MOXIE, який виробляв кисень із марсіанської CO₂-насиченої атмосфери. У такій логіці майбутні бази можуть отримувати з місцевого середовища не лише дихальний кисень або компоненти палива, а й технічні гази для харчових, хімічних чи біотехнологічних процесів. Для віддалених наукових станцій та позаземних поселень це означає меншу залежність від постачання із Землі.