Реанімація у космосі: як астронавти МКС рятують життя на орбіті

Оскільки найближчі медичні експерти перебувають як мінімум на відстані 400 км від космічного корабля, астронавти на борту Міжнародної космічної станції мають бути навчені надавати першу допомогу та проводити інші важливі медичні процедури у разі, коли одному із членів екіпажу стане зле. Але оскільки умови мікрогравітації на орбіті дещо відрізняються від земних, деякі методи надання екстреної медичної допомоги необхідно адаптувати, щоб вони були ефективними у космосі.

Серцево-легенева реанімація (СЛР) у космосі
Серцево-легенева реанімація (СЛР) у космосі: метод полягає у знаходженні точки опори ногами на стіні МКС навпроти грудної клітини постраждалого, щоб мати можливість натиснути на неї

Серцево-легенева реанімація (СЛР) виконується, коли чиєсь серце припиняє битися. Деякі з читачів напевно знають, що ця процедура включає серію стискань грудної клітини, щоб підтримувати циркуляцію крові, щоб вона продовжувала насичувати киснем органи, особливо мозок, тим самим запобігаючи його незворотному ушкодженню. Астронавтка Саманта Крістофоретті нещодавно поділилася відео з мільйонами своїх підписників у Twitter, як проводять серцево-легеневу реанімацію в космосі.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Виконуючи компресію грудної клітини на Землі, ми використовуємо свою вагу, щоб натиснути на верхню частину тіла. Але у космосі відсутність сили тяжіння ускладнює цей процес, оскільки процедура стиснення змусить астронавта відштовхнутися від людини, яку він намагається врятувати. Крістофоретті показує кілька способів обійти цей недолік в умовах мікрогравітації.

Процедура надання екстреної серцево-легеневої реанімації у космосі
Процедура надання екстреної серцево-легеневої реанімації у космосі. Фото: ESA

Перший метод полягає у знаходженні точки опори ногами на стіні МКС навпроти грудної клітини постраждалого, щоб мати можливість відштовхуватись. Звичайно, у такому разі важливий зріст астронавта, щоб цей метод спрацював. У другому методі використовується ремінь збоку від ліжка станції для реанімації. Людина, яка проводить серцево-легеневу реанімацію, обв’язує пояс навколо свого тіла, щоб він надійно тримався на місці та міг ефективно застосовувати тиск. А метод Еветтса-Руссомано, наприклад, передбачає, що особа, яка надає допомогу, розташовує свої ноги таким чином, щоб щиколотки зчепилися в центрі спини пацієнта, так вони генерують необхідну силу тиску на грудну клітину без відштовхування.

На щастя, на сьогодні на Міжнародній космічній станції не доводилося використовувати серцево-легеневу реанімацію. Однак заплановані довготривалі місії на Місяць і Марс, а також збільшення кількості цивільних орбітальних польотів призведуть до того, що більше людей різного віку та фізичної підготовки відправляться у космос, де зросте ймовірність виникнення невідкладної медичної допомоги. Пам’ятаючи про це, NASA продовжуватиме підготовку екіпажів, щоб екстрена медична допомога була основною частиною навчання астронавтів.

Раніше ми повідомляли про те, як астронавти в космосі втрачають по три мільйони еритроцитів щосекунди.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту