Рідкісний гіпергігант готується до вибуху: коли чекати на яскравий спалах у небі

Астрономи стали свідками унікальної події: одна з найбільших відомих зір у Всесвіті, розташована за межами Чумацького Шляху, стрімко змінює свій колір. Гігантське світило під скромним ім’ям WOH G64, схоже, скидає зовнішню оболонку, готуючись до цікавого фіналу — спалаху наднової, який може стати справжнім міжгалактичним шоу.

WOH G64
Одна з найбільших зір, відомих людству, WOH G64 у Великій Магеллановій Хмарі. Ілюстрація: ESO / L. Calçada, CC BY

WOH G64 відкрили ще у 1970-х роках у Великій Магеллановій Хмарі — карликовій галактиці, яка обертається навколо нашого Чумацького Шляху. Тоді ця зоря одразу привернула увагу науковців: вона виявилася справжнім монстром. Її розміри перевершують наше Сонце у 1500 разів, що робить її одним із найбільших світил, коли-небудь відкритих астрономами.

Минулого року WOH G64 встановила ще один рекорд: вона стала першою зіркою за межами нашої Галактики, яку вдалося сфотографувати з високою деталізацією. Завдяки потужному інтерферометру Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) вчені отримали знімок, на якому чітко видно гігантську зорю, оточену щільним коконом із пилу.

Драматична зміна кольору

WOH G64 — молоде світило, за астрономічними мірками. Йому лише кілька мільйонів років, тоді як нашому Сонцю — 4,6 млрд. Але життя таких масивних зір яскраве, але вкрай коротке. Вони швидко спалюють своє термоядерне паливо і вмирають молодими.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Донедавна WOH G64 вважалася червоним надгігантом — типовою стадією еволюції великих світил. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Astronomy під керівництвом Гонсало Муньоса-Санчеса з Національної обсерваторії Афін, показує кардинальні зміни. За останній рік зоря перетворилася на жовтого гіпергіганта.

Це не просто зміна кольору. Гіпергіганти — рідкісний і дуже нестабільний тип світил. Вважається, що вони утворюються з наймасивніших червоних надгігантів, які починають стрімко втрачати свою матерію. Коли ядро зорі стискається, вона скидає зовнішні шари, і її поверхня розжарюється до жовтого кольору. Це перехідний етап, після якого, за теорією, майже неминуче настає колапс ядра та вибух наднової.

Що стало причиною перевтілення?

Головне питання, яке хвилює дослідників: що саме спричинило таку стрімку метаморфозу? Аналізуючи спектр світла, що надходить від зорі, астрономи помітили сліди втрати величезної кількості матерії. Схоже, що значна частина зовнішньої атмосфери WOH G64 була викинута в космос. Це може бути наслідком потужних пульсацій у ядрі, які виникають, коли запас палива добігає кінця. Такий «супервітер» характерний для передсмертної агонії масивних світил.

Існує й інша, не менш цікава гіпотеза. Можливо, у WOH G64 є зоря-компаньйонка, гравітаційна взаємодія з якою «здуває» з гіганта його зовнішні оболонки. Дослідники справді знайшли непрямі докази існування такого супутника.

Коли чекати на вибух?

Ніхто не може сказати напевно, коли саме WOH G64 завершить свій життєвий шлях. В астрономії «незабаром» може означати як завтра, так і через 10 тис. років. Життя світил триває мільйони й мільярди років, тому спостерігати за їхніми змінами в реальному часі — неймовірна удача для науки.

Якщо вибух таки станеться протягом нашого життя, це буде дивовижна подія. Спалах наднової у Великій Магеллановій Хмарі буде видно навіть із Землі неозброєним оком, як нова яскрава зоря на південному небі. А для астрономів це стане безцінним джерелом даних, які допоможуть розгадати останні таємниці життя гігантів космосу.

Раніше ми повідомляли про те, як найбільша зоря Чумацького Шляху вмирає і може перетворитися на чорну діру.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту