Європейська космічна агенція опублікувала серію нових зображень, отриманих апаратом Mars Express. Вони демонструють регіон, геологічний літопис якого зберігає спогади про бурхливе минуле Червоної планети.
Сучасний Марс являє собою холодний і пустельний світ, де, на перший погляд, не відбувається жодних значущих геологічних процесів. Але так було не завжди. За мільярди років свого існування Червона планета пройшла через епохи існування водойм, виверження гігантських супервулканів і безлічі циклів заледенінь. Всі вони залишили характерні сліди на її поверхні.
Одним із найбільш помітних прикладів, що демонструють, наскільки бурхливим було минуле Марса, є регіон Acheron Fossae. Він розташований за 1200 км від гори Олімп — найбільшого вулкана Сонячної системи, чиє формування безпосередньо вплинуло на вигляд цієї ділянки. Acheron Fossae є напрочуд різноманітною сумішшю нерівної та гладкої місцевості, вкритої стародавніми розломами, кратерами та затверділою лавою. У квітні Mars Express уже знімкував його східну частину. Тепер апарат повернувся до нього, щоб показати західну околицю, де ландшафт такий самий різноманітний: глибокі тріщини, долини та звивисті канали, висічені та заповнені рухливими потоками льоду і каміння.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
На думку вчених, ця структура виникла понад 3,7 млрд років тому, коли Марс був найактивнішим у геологічному плані, внаслідок підйому гарячого матеріалу під марсіанською корою, пов’язаного з формуванням супервулканів. Цей підйом розплавленої породи розтягнув і розірвав поверхню, створивши тріщини й долини глибиною в кілометри, деякі з яких мають довжину в сотні кілометрів.
Після свого утворення ці долини продовжили трансформуватися. Зараз їхнє дно відносно рівне, з м’якими звивистими лініями, що нагадують поточну річку. Припускається, що ці долини колись були заповнені повільним в’язким потоком багатої на лід породи, дуже схожої на кам’яні льодовики, які є на Землі.
Кам’яні льодовики дуже чутливі до змін клімату і тому є хорошими індикаторами того, як змінювався клімат планети з плином часу. Тут вони вказують на те, що цей регіон Марса переживав періоди похолодання і потепління, замерзання і відтавання, які чергувалися.
Ці коливання температури викликані нахилом осі обертання Марса. На відміну від Землі, вісь якої зберігає відносно стабільний і помірний нахил завдяки стабілізаційному впливу Місяця, нахил Марса значно змінюється з плином часу. Це призводить до чергування теплих періодів і льодовикових епох, внаслідок чого лід періодично проникає до екватора планети, а потім знову відступає до полюсів.
Хоча наша Земля теж відчуває подібні коливання, на Марсі вони набагато сильніші. За останні 10 мільйонів років нахил Марса коливався від 15 до 45 градусів, тоді як нахил Землі варіювався від 22 до 24,5 градуса. Ці регулярні зрушення, відомі як цикли Міланковича, відіграють важливу роль у кліматі нашої планети, але їхній вплив тонший, ніж на Марсі.
За матеріалами ESA
