Міжнародна команда астрономів, використовуючи рентгенівську обсерваторію NASA Chandra, провела дослідження надзвичайно рідкісної зорі Wd1-9. Результати, опубліковані 23 липня, можуть остаточно розкрити її природу.

У чому загадковість Wd1-9?
Зорі класу надгігантів B[e] (sgB[e]) — справжні космічні унікуми. У нашій Галактиці відомо лише близько десятка таких об’єктів. Вони вражають потужним випромінюванням, свідченням щільного пилового оточення. Але їхній точний стан еволюції залишався предметом палких наукових дебатів.
Wd1-9, розташована у відомому масивному зоряному скупченні Westerlund 1 (13 800 св. років від нас), була однією з найтаємничіших. Навіть попри численні спостереження, її справжня сутність — холодний гіпергігант, змінна зоря чи подвійна система — була прихована пиловим коконом.
Погляд Chandra

На чолі з Константіною Анастасопулу (Гарвард-Смітсонівський центр астрофізики) науковці звернулися до рентгенівської обсерваторії Chandra, яка здатна дивитися крізь непрозорі кокони. «Ми хотіли розкрити справжню природу та еволюційний стан Wd1-9», — пояснюють дослідники. Це найдетальніше рентгенівське дослідження зорі на сьогодні.
Докази подвійності системи
Аналіз даних приніс сенсаційні результати. По-перше, виявилася сильна довгострокова мінливість рентгенівського випромінювання зорі. Головне ж — у межах цієї мінливості команда виявила чіткий 14-денний періодичний сигнал. Це перше визначення будь-якого періоду для Wd1-9, і астрономи інтерпретували його як орбітальний — ключову ознаку подвійної системи.
Рентгенівський спектр Wd1-9 виявився вкрай енергетичним і містив яскраві лінії випромінювання від важких елементів, зокрема вперше виявлену лінію заліза. Ці ознаки, на думку вчених, є беззаперечним доказом подвійності. Спектр виявився дуже схожим на спектри відомих подвійних зір Вольфа — Райє (WR) у тій самій купі Westerlund 1. Додаткові коливання теплової температури також вказують на складну динаміку системи.

Зібравши воєдино нові дані «Чандри» (періодичність, спектр) та попередні свідчення інтенсивної втрати маси, автори дослідження дійшли переконливого висновку: Wd1-9, ймовірно, є подвійною зоряною системою. Вона складається з дуже гарячої, масивної зорі, яка активно скидає речовину (донор), та супутника — менш яскравої зорі спектрального класу OB. Це відкриття значно просуває розуміння еволюції надзвичайно рідкісних надгігантів B[e].
Раніше ми повідомляли про те, що телескоп Chandra розкрив секрет загиблої зорі.
За матеріалами phys.org