Вчені дослідили русла стародавніх річок на території, що зветься Землею Ноя. За їхньою формою та взаємним розташуванням вони встановили, що це була стабільна, протягом тривалого часу, система. А значить, клімат Червоної планети в той час дійсно був вологішим ніж зараз.
Русла річок на Марсі
Колись клімат Марса був значно тепліший та вологіший ніж зараз. Але чи були тоді умови для того, аби річки існували постійно, чи це були короткочасні відлиги, під час яких долинами котилися струмки, а потім усе це знову замерзало.
Від тих часів лишилися тільки самі річкові долини, які добре видно апаратам на орбіті Марса. І цього виявилося достатньо для астрономів аби з’ясувати, що вони собою являли. Вони дослідили регіон, який зветься Землею Ноя і який досі був вивчений достатньо слабо.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруПоверхня тут має вік близько 3,7 млрд років. Тобто вона являє собою перехідний період від Нойської до Геспрейської епохи, коли клімат на планеті почав змінюватися, однак навіть після того лишався достатньо вологим.
Річкові долини
Звичайно, що в самих річкових долинах зараз не залишилося ані краплини води, але сама їхня форма збереглася. Ці набори даних дозволили команді відобразити розташування, довжину та морфологію систем хребтів на великій території.
Чимало зі слідів потоків мають ізольований характер. Але чимало їх об’єднуються у цілі системи й загалом їхня форма говорить про те, що вода текла тут постійно. Це не вузькі канави, прорізані у ґрунті тимчасовим стрімчаком, а дійсно результат тривалої ерозії.
Той факт, що хребти утворюють розгалужені взаємопов’язані системи, свідчить про те, що водні умови мали бути відносно тривалими, а це означає, що Земля Ноя переживала теплі та вологі умови протягом геологічно відповідного періоду.
Ці висновки спростовують чинні теорії про те, що Марс загалом був холодним і сухим, з кількома долинами, утвореними талою водою льодовикового щита в спорадичні, короткі періоди потепління.
За матеріалами phys.org
