Зорі утворюються з газу, який зазвичай потрапляє до галактики внаслідок злиття з іншими зоряними системами. Але що, як усе це відбувається посеред найближчої порожнечі. У новому дослідженні науковці відповісти на це питання.
Самотня галактика
Команда астрономів під керівництвом Ігнасіо Трухільо з Університету Ла-Лагуна в Іспанії спробувала відповісти на одне з найскладніших питань сучасної астрофізики: кількість відсотків для зореутворення є злиття галактики. Для цього вони дослідили зоряну систему NGC 6789.
Злиття галактик — достатньо широко розповсюджений процес, який спостерігався астрономами вже неодноразово. Попри всі побоювання, жодної небезпеки для зір ці події не являють. Навпаки, хвилі газу, які накочуються на галактики, наповнюють їх матеріалом для формування нових світил і таким чином симулюють зореутворення.
Магазин від Universe Space Tech
Журнал Астероїди і Комети №1 2026 (194) – Тверда Палітурка
До товаруЦе справедливо й для Чумацького Шляху, який упродовж свого формування вже пережив два злиття. Але що можна сказати про системи, подібні до NGC 6789? Її відкрили ще 1883 року, і вона відома тим, що розташована всередині так званої Місцевої порожнечі. Ця область простору вирізняється тим, що всередині неї практично немає галактик.
Якщо теорія про визначальну роль злиттів галактик у зореутворенні правильна, то в NGC 6789 його інтенсивність мала б згасати. Але цього не спостерігається. Попередні дослідження показали, що приблизно 4 % її матеріалу — а це близько 100 млн сонячних мас — утворилися протягом останніх 600 млн років.
Місцевий газ
Нове дослідження виявило, що блакитна галактика NGC 6789 формує зорі переважно у своїй центральній області, тоді як її околиці значно червоніші. Водночас ці частини галактики добре інтегровані між собою, і немає жодних ознак, які б вказували на сліди минулих зіткнень.
Науковці ретельно перевірили еліптичність галактики, і вона виявилася практично ідеальною. Крім того, не було виявлено жодного прилеглого супутника масою до 200 тис. сонячних — ані зараз, ані протягом останніх мільярдів років.
Не знайдено також слідів будь-яких міжгалактичних потоків. Тож усі ті мільйони світил, які утворилися впродовж останніх мільйонів років, сформувалися виключно з місцевого газу. Це означає, що зореутворення може досить активно відбуватися й без зіткнень галактик.
За матеріалами phys.org
