Середина і друга половина серпня 2025 року будуть сприятливими для спостережень майже усіх планет одночасно. Шість планет опиняться на передсвітанковому небі, причому чотири з них будуть доступні для спостережень неозброєним оком. Подібні конфігурації часто називають «парадом планет». І хоча, з наукової точки зору, вони не є чимось унікальним, це все ж чудова причина насолодитися теплим літнім небом, забарвленим у пастельні тони ранкової зорі.
Чого чекати від «параду планет»?
Чи дивилися ви фільм «Сімейний обмін» (Family Switch)? Ні, він не про астрономію, він про взаємовідносини батьків і дітей-підлітків. Але магія обміну тілами членів родини відбувається саме під час «параду планет», який вони спостерігають в Обсерваторії Гриффіта. На думку творців фільму, парад планет у телескоп має приблизно такий вигляд, як на наведеному нижче скриншоті. Тобто всі зовнішні відносно Землі планети Сонячної системи, від Марса до Нептуна, мають вишикуватися в один ряд.
Залишимо за кадром той факт, що в жоден телескоп неможливо побачити планети саме такими, якими вони показані у фільмі. Адже це просто сімейна комедія, покликана розважити, замислитися або навіть змінити щось у своїй поведінці. Однак, із точки зору астрономії, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун ніколи не бувають на небосхилі настільки близько. І це насамперед пов’язано з орієнтацією їхніх орбіт у просторі.
Якби всі планети оберталися строго в одній площині, то вирівнювання було б потенційно можливим, хоча й фантастично рідкісним явищем. Так, наприклад, Сонце, Уран і Нептун можуть опинитися на одній лінії приблизно раз на 171 рік. Додаючи сюди й інші планети, ми отримаємо абсолютно гігантський проміжок часу. Продовжуючи цю уявну вправу, ми виявимо, що під час такого «ідеального параду» Меркурій та Венера для земного спостерігача опиняться на тлі Сонця, в той час як всі інші планети, від Марса до Нептуна, вишикуються — прямо як у фільмі. Однак у справжній Сонячній системі орбіти планет трохи нахилені одна відносно одної, що повністю виключає подібний сценарій.
Натомість під «парадом планет» зазвичай розуміють розташування кількох планет на небі у відносно вузькому секторі. З походженням цього терміна пов’язана доволі цікава історія, яку ми розповідали ось у цій статті. У наші ж дні це поняття застосовують у ще більш «м’яких» умовах, ніж вказані вище — для опису конфігурації, за якої одночасно на небі видно кілька планет. Так, наприклад, за поточного «параду» цей сектор перевищуватиме 120 градусів.
Варто враховувати, що таке розташування не обов’язково означатиме фізичне перебування планет майже на одній лінії. Кути між векторами, спрямованими від Сонця до планет, можуть виявитися доволі великими. На небі ж планети завжди розташовані фактично вздовж екліптики — видимої траєкторії руху Сонця на тлі зір. Ви можете легко простежити її, коли на небі видно водночас кілька планет. Просто подумки проведіть через них широку дугу, від горизонту до горизонту.
У другій половині серпня, незадовго до світанку, можна буде побачити Меркурій, Венеру, Юпітер, Уран, Нептун і Сатурн. У період з 15 по 22 серпня до них приєднається ще й старий Місяць. Деякі джерела (наприклад, Star Walk) вказують конкретну дату «параду» — 10 серпня. Ймовірно, це пов’язано з тим, що саме в той день між найбільш західною планетою (Сатурном) та найбільш східною (Меркурієм) буде найменша кутова відстань. Але насправді це геть не оптимальний час для спостережень. Якраз навпаки: в цю дату майже неможливо буде розгледіти Меркурій — він опиниться занадто низько над горизонтом і буде танути у передсвітанковій зорі.
Взагалі, коли йдеться про «парад планет», то вказати конкретну дату зазвичай неможливо, оскільки рух планет не настільки стрімкий, щоб побачити суттєві зміни у сусідні дні. У такому разі ми рекомендуємо спостерігати явище між 15 та 26 серпня, з найбільш вдалою конфігурацією 19–21 серпня. Але у найближчому майбутньому є дати, на які ми радимо звернути особливу увагу.
Венера + Юпітер = дивовижне видовище!
Найближча подія, заради якої справді варто встати раніше, — сполучення Венери та Юпітера, що відбудеться перед світанком 12 серпня — в той же день, коли прогнозується максимум метеорного потоку Персеїди. Найменша відстань між планетами складатиме 0,86° о 09:39 за Києвом (06:39 UTC) — Юпітер буде менш ніж на два місячних диски північніше Венери. Але за кілька годин до цього різниця помітною не буде. Якщо ж є бажання відстежити саме момент найближчого сполучення, то можна спробувати денні спостереження у телескоп або бінокль. Із блиском -4m Венеру буде неважко відшукати на світлому небі, й вона допоможе знайти Юпітер, блиск якого складатиме -2m.
Хоча, як було сказано вище, планети пересуваються небом доволі повільно, випадок Венери та Юпітера у певному сенсі є особливим. Загалом обидві планети рухаються на тлі зір на захід, але перша з них наразі віддаляється від Сонця, тоді як друга — наближається. Відтак, якщо ви простежите їхні відносні положення за день до чи після самої події, то різниця буде відчутною.
Ще один експеримент, який можна провести під час сполучення цієї яскравої пари, — спробувати спостерігати їх настільки довго, наскільки це буде можливо. Чи вдасться вам все ще бачити Венеру вже після того, як краєчок Сонця з’явився з-за обрію? А як щодо Юпітера — коли цей масивний гігант розтане на тлі небесної блакиті?
19 серпня — найкращий час для Меркурія
З усіх видимих неозброєним оком планет Меркурій — найскладніша ціль. Найкращим часом для спостереження Меркурія є його найбільша західна або східна елонгація, коли планета відходить на найбільшу кутову відстань від Сонця. У випадку найбільшої східної елонгації Меркурій спостерігається увечері, майже одразу після заходу Сонця, а найбільша західна елонгація означає можливість побачити планету безпосередньо перед світанком.
19 серпня, об 11:59 за Києвом, Меркурій опиниться за 18,6° від Сонця. Кут між екліптикою (поблизу якої розташована планета) та горизонтом у наших широтах буде достатньо великим. Завдяки цьому саме дати поблизу 19 серпня можна вважати найпривабливішими для спостереження найшвидшої планети Сонячної системи. Для Києва найкращим часом буде проміжок між 05:00 та 05:15, коли Меркурій уже відносно високо над горизонтом, а Сонце ще достатньо низько під ним.
Ця планета не настільки яскрава, як Венера чи Юпітер. До того ж, через розсіювання блакитної частини спектра в атмосфері, Меркурій матиме трохи червонуватий колір. Переконатися в тому, що відносно яскравий об’єкт низько над горизонтом — саме Меркурій, можна за допомогою телескопа. Планета скидатиметься на крихітний Місяць, освітлений на 42 %.
Обираємо місце, час і стратегію
Якщо ви маєте на меті обов’язково побачити всі шість планет другої половини ночі, то це вимагає певного планування. Насамперед рекомендується обирати спостережуваний майданчик із повністю відкритим північно-східним напрямком. Це дозволить повною мірою насолодитися Меркурієм, Венерою та Юпітером перед світанком.
Але розпочинати спостереження бажано дещо раніше — орієнтовно о 4 годині ранку за місцевим часом. Першими об’єктами можуть стати Сатурн та Нептун у сузір’ї Риб: після сполучення, що відбулося 6 серпня, планети все ще розташовані достатньо близько одна до одної. До того ж Нептун, із блиском 7,7m, є найслабшою із планет, тож спостерігати її краще на темному небі, й для цього знадобиться бінокль або телескоп. Сатурн же цілком можна побачити й неозброєним оком. А якщо ваші очі «озброєні» телескопом, то зверніть увагу на кут нахилу та яскравість кілець планети. Середні та великі інструменти дозволять роздивитися у структурі кілець щілину Кассіні.
Наступна ціль — Уран. Теоретично, його можна побачити й неозброєним оком. Але у передсвітанкову годину небо вже недостатньо темне, тому бінокль чи телескоп стане у пригоді. Світло-блакитну планету ви знайдете у сузір’ї Тельця, дещо нижче знаменитого скупчення Плеяди. Якщо ви спостерігаєте 16 чи 17 серпня, то неподалік від Урану розташується Місяць.
Тепер настав час для справді «зіркової пари» — Венера і Юпітер орієнтовно о 04:30–04:40 за місцевим часом будуть уже достатньо високо, аби повною мірою насолодитися дивовижним видовищем. Спостерігаючи з оптичними приладами, зверніть увагу на фазу Венери. Залежно від того, в який саме день між 15 та 26 серпня ви спостерігатимете, планета буде освітлена Сонцем на 80–83 %. Щодо Юпітера, то 19 серпня приємним бонусом може стати транзит тіні Європи по його диску, який триватиме з 03:32 до 06:18 за Києвом (00:32–03:18 UTC). А 21 серпня спостерігатиметься транзит тіні Іо — з 04:00 до 6:16 (01:00–03:16 UTC).
Завершальною планетою буде Меркурій, що підіймається над горизонтом останнім — незадовго до сходу Сонця. Навіть під час максимальної елонгації вікно можливостей дуже вузьке. Через еліптичність орбіти планети в максимальній елонгації кутова відстань до Сонця може складати від 18° до 28°, і в цьому сенсі нам не дуже пощастило, оскільки 19 серпня цей кут досягне лише 18,6°. Тому, обираючи оптимальний час для спостережень, варто скористатися віртуальним планетарієм, який відобразить розташування небесних тіл саме для вашої місцевості. Досвід показує, що висота Меркурія над горизонтом має становити не менше 6°, і водночас Сонце має перебувати хоча б у 7° під горизонтом. Це залишає невеличке віконце у 10–15 хвилин, між 05:00 та 05:15, хоча точний час залежить як від вашого географічного положення, так і конкретної дати спостережень.
