Терези — невелике зодіакальне сузір’я, в якому Сонце перебуває у жовтні та листопаді. Зорі у ньому хоча й не дуже яскраві, але надзвичайно цікаві. Саме тут розташована планета, з якої у 2010 році нібито був отриманий загадковий радіосигнал.
Сузір’я Терезів
Терези — дивовижне зодіакальне сузір’я. Астрологи вважають, що Сонце входить у нього 24 вересня і залишає 24 жовтня. Астрономи ж знають, що ця подія відбувається з 31 жовтня по 21 листопада. Таким чином у році немає жодного дня, коли ті й інші були б згодні, що наше світило справді перебуває там.
Причин такої ситуації кілька, і про них можна прочитати ось у цій статті. Якщо коротко, то за тисячі років змістилася точка весіннього рівнодення, та й кордони сузір’їв раніше не були суворо визначені. Але астрологи все ще користуються твердженнями, які застаріли багато століть тому.
Взагалі Терези — одне з наймолодших зодіакальних сузір’їв. Ще в ІІІ ст. до н.е. цю групу зір вважали частиною сузір’я Скорпіона — його клешнями. Спогад про ті часи зберігся у назвах деяких яскравих зір сузір’я. Вони прийшли до нас від арабських астрономів, а ті користувалися давньогрецькими записами. Тож Альфа, Бета та Гамма сузір’я містять у своїй назві слово «зубен» — клешня.
Лише в І ст. до нашої ери Терези отримали сучасну назву і стали самостійним сузір’ям. Саме тому, на відміну від решти сузір’їв, якихось конкретних міфів, які б розповідали про них, просто немає.
До того ж Терези — єдине зодіакальне сузір’я, назване не на честь тварини, міфічної істоти чи людини, а на честь неживого предмета. І цим воно повністю ламає логіку самого поняття «зодіак», адже воно означає «коло тварин».
Як і у випадку решти зодіакальних сузір’їв, саме зараз умови спостереження сузір’я Терезів найгірші, оскільки Сонце майже увійшло до нього, а значить і заходить ця група зір разом із ним. Найкраще ж їх спостерігати у квітні — травні.
Тоді Терези можна знайти на небі, орієнтуючись за іншими сузір’ями. Спочатку треба знайти яскраво-червоний Антарес — найяскравішу зорю в сузір’ї Скорпіона. Потім необхідно відшукати Альфу Діви (Спіку). Якщо з’єднати їх прямою лінією, то в її середині можна побачити не дуже яскраву групу зір. Це і будуть найбільш примітні зорі Терезів.
Найяскравіші світила
Світил, які неможливо пропустити на небі, у Терезах немає. Найяскравішою є β Терезів, вона ж Зубен аль-Шемалі, вона ж Кіффа Бореаліс, «північна клешня», або ж «північна шалька терезів».
Її видима величина становить 2,61. Насправді ж це гаряча блакитна зоря, що розташована на відстані 185 св. років від нас. Її світимість перевищує сонячну в 413 разів, а маса — у 3,5 раза. Вік зорі становить лише 200 млн років.
Значно цікавішою є друга за світимістю зоря Терезів, їхня α — Зебен аль-Генубі, що означає «південна клешня». Це — багатокомпонентна система, яка перебуває на відстані 77 св. років від нас.
Головний компонент α2 сам являє собою пару білих зір. Маса однієї перевищує сонячну на 95 %, а іншої — на 79 %. Один оберт навколо спільного центру мас вони роблять за 70 земних діб.
Навколо цієї пари на відстані у 5400 а.о. обертається інша, яка має назву α1. Вона складається з великої жовтувато-білої зорі спектрального класу F, маса якої на 36 % перевищує сонячну, і помаранчевого карлика з масою 50–60 % сонячної, який обертається навколо більшого світила з періодом у 5870 земних діб.
Третьою за яскравістю зорею сузір’я терезів є σ Терезів, яка має власну назву Брахіум. Це — червоний гігант, розташований на відстані 261 світлового року від нас. Його маса перевищує сонячну в 1,9 раза, радіус — у 108 разів, а світимість — у 1800 разів.
σ Терезів перебуває на останній стадії своєї еволюції. Вона вже встигла значною мірою «витратити» не тільки водень, але й гелій. Зараз всередині неї сформувалося киснево-вуглецеве ядро і вона повільно пульсує.
Глізе 581
Однак цікаві зорі у сузір’ї Терезів не закінчуються вищезгаданими. Наприклад, є світило, про яке ви з великою ймовірністю чули, але не знали, що воно розташоване саме у цьому зодіакальному сузір’ї. Йдеться про Глізе 581, з однієї із планет якої у 2010 році нібито отримали сигнал від іншої цивілізації.
Насправді історія така. Червоний карлик Глізе 581 до початку ХХІ століття був мало кому відомим. Ще б пак, адже його навіть не видно неозброєним оком, і навіть у бінокль, попри те, що відстань до нього становить лише 20 св. років, такий він маленький і тьмяний.
Але 2005 року у Глізе 581 відкрили планету. За два роки — ще дві, потім, 2009-го, — ще одну, і 2010-го — ще дві. Половина із цих об’єктів на сьогодні вважаються непідтвердженими. Однак тоді ці відкриття наробили чимало галасу. Відкриття світів за межами Сонячної системи тоді ще не були такими масовими, як зараз. Планет, подібних за масою до Землі, взагалі було відкрито дуже мало. А тут — ціла система, у якій принаймні одна планета є суперземлею у зоні життя.
Галас навколо системи зчинився чималий. І на самому його піку, в 2010 році, у багатьох ЗМІ з’явилося повідомлення, що науковці отримали незрозумілий сигнал із планети Глізе 581d, яка обертається навколо цього червоного карлика. І, звичайно ж, їх приписали позаземній цивілізації
Достатньо швидко вчені встановили, що все це — вигадка, але історії про сигнал із планети Глізе 581d циркулювали у ЗМІ ще кілька років, а за самою системою закріпилася слава найбільш ймовірного місця для пошуку позаземного життя. Не дивно, що саме сюди, ще до піка істерії, у 2008 році було спрямоване послання із Землі. А організували його відправлення не деінде, а в Національній космічній агенції України за допомогою радіотелескопа РТ-70 в Криму.
Зараз науковці вважають підтвердженим існування в системі Глізе 581 трьох планет. Перша з них, планета е, являє собою суперземлю, що приблизно у 2,5 раза перевищує за масою наш рідний світ. Вона здійснює один оберт за 3,15 доби й перебуває до зорі ближче, ніж внутрішня межа зони життя. Це означає, що вона має бути розжареною, наче пекло.
Друга планета, Глізе 581b, має масу приблизно у 20 разів більшу за земну. Її можна назвати невеликим крижаним, чи, точніше, водним гігантом, адже розташована вона надзвичайно близько до своєї зорі й робить один оберт за 5,39 дня.
Третя планета системи Глізе 581с викликає найбільше зацікавлення, адже розташована всередині зони життя зорі. Середня температура її поверхні, за різними оцінками, коливається від -4 до +30°С, однак, скоріш за все, вона вища через парниковий ефект. Цей світ і досі розглядають як можливого кандидата на існування позаземного життя.
Інші цікаві зорі
Також цікавою зорею є одна з найближчих сусідок Глізе 581 — система Глізе 570. Це — найближча до Землі четверна система. Вона складається з помаранчевого карлика, двох червоних і одного коричневого. Відстань до неї становить лише 19 св. років.
Головне світило системи має масу та діаметр у 77 % від сонячного. Навколо нього на відстані 190 а.о. кружляє пара червоних карликів із масами у 55 % та 35 % сонячної. Вони обертаються навколо спільного центру мас за 302 земних дні. І вже навколо всіх цих трьох зір на відстані 1500 а.о. кружляє коричневий карлик з масою у 50 разів більшою, ніж у Юпітера.
Інша цікава зоря — Мафусаїл, або ж офіційно — HD 140283. Це — субгігант, маса якого складає 80 % від сонячної, а радіус вдвічі більший, ніж у нашого світила. Розташований він на відстані у 190 св. років від нас.
Цікавою її робить надзвичайно низький вміст важких елементів, що разом із високою швидкістю та значеннями маси та радіусу говорять про те, що вона — надзвичайно стара. Власне Мафусаїлом її назвали через те, що вона вважається найстаршою відомою зорею взагалі. Народилася вона 13,46±0,8 млрд років тому і мала довге та бурхливе життя. Карликова галактика, частиною якої вона спочатку була, приблизно 12 млрд років тому була захоплена Чумацьким Шляхом, і відтоді вона є його частиною. Мафусаїл завершив своє існування на головній послідовності й поступово сходить із неї. Однак до початку горіння гелію і перетворення на червоний гігант ще далеко.
Об’єкти глибокого космосу
Сузір’я Терезів не вирізняється великою кількістю яскравих об’єктів глибокого космосу. Зокрема, у ньому немає жодної галактики з каталогу Мессьє. Однак там все ж є на що подивитися.
Насамперед це кулясте скупчення NGC 5897. Розташоване на відстані 40 800 св. років від нас, воно має видиму величину 8.52 і кутовий розмір у 12,6 мінут. Це означає, що його добре можна роздивитися навіть у невеликий телескоп.
Також у Терезах містяться кілька спіральних галактик із перетинкою: NGC 5885, NGC 5792, NGC 5728. Ці спіральні системи подібні до Чумацького шляху, який ми побачити зі сторони не можемо.
Об’єкт IRAS 14348-1447 теж розміщений у Терезах. Це — пара галактик, розташованих на відстані 1 млрд св. років від нас. Ці зоряні системи перебувають на стадії злиття й обидві мають красиві довгі хвости, які складаються із зір.
