Складне життя біля найрозповсюдженішого типу зір назвали малоймовірним

Червоні карлики — тип зір, який через свою розповсюдженість є чи не найважливішим для розуміння того, наскільки часто життя зустрічається у космосі. Однак нещодавно було опубліковане дослідження, згідно з яким складне життя біля них малоймовірне.

Система червоного карлика
Система червоного карлика. Джерело: phys.org

Червоні карлики

Нещодавно на сервері препринтів arXiv з’явилося дослідження, автори якого стверджують, що складне життя на планетах, які обертаються навколо червоних карликів, малоймовірне. Воно являє собою черговий виток суперечок навколо цих невеликих холодних світил.

Червоні карлики мають розмір трохи більший, ніж у Юпітера, а їхня маса вимірюється відсотками від сонячної. Однак у Чумацькому Шляху 85 % світил є саме ними. Крім того, вони відрізняються надзвичайно довгим часом існування. Усе це означає, що статистично вони є найімовірнішим місцем для пошуку життя за межами Сонячної системи.

Але це тільки за умови, якщо життя там справді можливе. А причин, чому це може бути не так, в останні десятиліття називалося чимало: припливне захоплення планет у «зоні життя», інтенсивне випромінювання, що «здуває» атмосферу та гідросферу, надзвичайно потужні спалахи. Цього ж разу науковці звернули увагу на те, що випромінювання цих зір не дуже підходить для розповсюдженого на Землі фотосинтезу.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №3 2021 (184)

До товару

Колір зорі й фотосинтез

Насправді червоні карлики не зовсім червоні. Як і Сонце, вони випромінюють енергію в усьому діапазоні частот — від гамми до радіовипромінювання — і здаються лише трохи жовтішими за наше світило. Однак максимум їхнього випромінювання дійсно зсунутий у червону область спектра.

І це дуже важливо для протікання найважливішого процесу в біосфері — фотосинтезу. Він полягає в тому, що рослини запасають енергію випромінювання у поживних речовинах у результаті ряду хімічних реакцій. Однак відбувається це тільки з деяким діапазоном частот.

І в червоних карликів, таких як TRAPPIST-1 з її сімома планетами земного типу, максимум випромінювання припадає зовсім не на них. А це означає, що нічого подібного до Великої кисневої події, що 2,3 млрд років зробила можливим дихання, а значить і складне багатоклітинне життя, на них відбутися не могло. Отже, нічого складнішого за бактерії на таких планетах існувати не здатне.

Цей висновок означає, що і наші шанси зустріти десь у Всесвіті складне багатоклітинне життя також зменшуються. Але цей висновок базується на дослідженнях саме земного фотосинтезу. Але хлорофіл, та сама молекула, що надає рослинам зеленого кольору, — не єдиний здатний перетворювати випромінювання зорі на поживні речовини для всієї біосфери.

Навіть на Землі ми знаємо про можливість інших реакцій, і вони працюють трошки в інших діапазонах частот. Цілком можливо, що те, що хлорофіл домінує, — наслідок саме розподілу максимумів у випромінювані Сонця. І біля інших зір просто домінуватиме якась інша реакція.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту