Червоні карлики — тип зір, який через свою розповсюдженість є чи не найважливішим для розуміння того, наскільки часто життя зустрічається у космосі. Однак нещодавно було опубліковане дослідження, згідно з яким складне життя біля них малоймовірне.

Червоні карлики
Нещодавно на сервері препринтів arXiv з’явилося дослідження, автори якого стверджують, що складне життя на планетах, які обертаються навколо червоних карликів, малоймовірне. Воно являє собою черговий виток суперечок навколо цих невеликих холодних світил.
Червоні карлики мають розмір трохи більший, ніж у Юпітера, а їхня маса вимірюється відсотками від сонячної. Однак у Чумацькому Шляху 85 % світил є саме ними. Крім того, вони відрізняються надзвичайно довгим часом існування. Усе це означає, що статистично вони є найімовірнішим місцем для пошуку життя за межами Сонячної системи.
Але це тільки за умови, якщо життя там справді можливе. А причин, чому це може бути не так, в останні десятиліття називалося чимало: припливне захоплення планет у «зоні життя», інтенсивне випромінювання, що «здуває» атмосферу та гідросферу, надзвичайно потужні спалахи. Цього ж разу науковці звернули увагу на те, що випромінювання цих зір не дуже підходить для розповсюдженого на Землі фотосинтезу.
Колір зорі й фотосинтез
Насправді червоні карлики не зовсім червоні. Як і Сонце, вони випромінюють енергію в усьому діапазоні частот — від гамми до радіовипромінювання — і здаються лише трохи жовтішими за наше світило. Однак максимум їхнього випромінювання дійсно зсунутий у червону область спектра.
І це дуже важливо для протікання найважливішого процесу в біосфері — фотосинтезу. Він полягає в тому, що рослини запасають енергію випромінювання у поживних речовинах у результаті ряду хімічних реакцій. Однак відбувається це тільки з деяким діапазоном частот.
І в червоних карликів, таких як TRAPPIST-1 з її сімома планетами земного типу, максимум випромінювання припадає зовсім не на них. А це означає, що нічого подібного до Великої кисневої події, що 2,3 млрд років зробила можливим дихання, а значить і складне багатоклітинне життя, на них відбутися не могло. Отже, нічого складнішого за бактерії на таких планетах існувати не здатне.
Цей висновок означає, що і наші шанси зустріти десь у Всесвіті складне багатоклітинне життя також зменшуються. Але цей висновок базується на дослідженнях саме земного фотосинтезу. Але хлорофіл, та сама молекула, що надає рослинам зеленого кольору, — не єдиний здатний перетворювати випромінювання зорі на поживні речовини для всієї біосфери.
Навіть на Землі ми знаємо про можливість інших реакцій, і вони працюють трошки в інших діапазонах частот. Цілком можливо, що те, що хлорофіл домінує, — наслідок саме розподілу максимумів у випромінювані Сонця. І біля інших зір просто домінуватиме якась інша реакція.
За матеріалами phys.org