NASA опублікувала нові супутникові знімки, що демонструють колись найбільший айсберг у світі, відомий під позначенням A-23A. Він активно руйнується і скоро припинить своє існування.
A-23A утворився ще в 1986 році, відколовшись від шельфового льодовика Фільхнера в Західній Антарктиці. Однак айсберг не відплив далеко від місця свого народження. Він зачепився за дно в морі Ведделла і наступні три десятки років залишався на одному й тому ж місці. Лише у 2023 році шельфові течії все ж зрушили гігантську крижану брилу і винесли її у відкрите море. На той момент площа айсберга становила 3900 км², ширина — 400 метрів, а маса — близько трильйона тонн, що робило його найбільшим айсбергом у світі.
Наступні два роки А-23А провів в океані, поступово віддаляючись від холодних вод навколо Антарктиди, які допомагали йому зберегтися. У березні 2025 року він застряг на мілководді в 100 км від острова Південна Георгія. Айсберг провів там два місяці, після чого зійшов з шельфу і відновив свій дрейф. Течії винесли його в тепліші води на північ від острова в т. зв. «айсбергову алею». Ця подія ознаменувала його швидку загибель.
Знімок, зроблений 11 вересня 2025 супутником Terra, наочно демонструє розпад А-23А. На момент знімкування айсберг вже втратив близько двох третин від своїх початкових розмірів. Його найбільший фрагмент, що залишився, займав площу трохи більше ніж 1500 км², що робило його другим за величиною вільно плавучим айсбергом у світі.
Поруч з ним на момент знімкування знаходилися великі фрагменти, що відкололися від A-23A, а саме айсберги A-23G і A-23I, площею 324 км² і 344 км² відповідно. Національний льодовий центр США надає імена, відстежує та документує антарктичні айсберги площею не менше 69 км² або довжиною не менше 19 км.
У міру просування на північ фрагменти А-23А будуть стрімко руйнуватися, створюючи все більш і більш дрібні айсберги, деякі з яких можуть дійти до судноплавних шляхів. Космічні апарати допомагають вченим відстежувати їх дрейф. Супутники Landsat можуть спостерігати деякі з цих невеликих крижаних фрагментів, коли дозволяє погода, в той час, як супутники на зразок Terra або Aqua, оснащені радарами з синтетичною апертурою, можуть вести спостереження в будь-який час доби і за будь-якої погоди.
За матеріалами Earthobservatory
