Американська компанія BRINC представила Guardian — новий дрон для служб 911, який отримав інтегрований зв’язок Starlink, роботизовану заміну батарей і можливість працювати майже без пауз між місіями. Компанія позиціонує його як новий етап у форматі Drone as First Responder, тобто «дрон як перший, хто прибуває на місце події».
Guardian вирізняється супутниковим каналом Starlink. BRINC називає його першим дроном такого класу із вбудованим Starlink-зв’язком, що дозволяє підтримувати канал передачі даних там, де немає надійної стільникової чи наземної інфраструктури. Систему також інтегрують в екосистему Motorola Solutions: програмне забезпечення командних центрів може швидше визначати тип інциденту і вирішувати, чи варто відправляти дрон із медичним або іншим вантажем ще до прибуття наземних служб.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товару
За даними BRINC, Guardian може реагувати на виклики на відстані до 8 миль, тобто приблизно 12,9 км, триматися у повітрі до 62 хвилин і розвивати швидкість до 60 миль на годину, або близько 97 км/год. Ставка зроблена не лише на швидкість: апарат має 4K-камеру, тепловізійні модулі, лазерний далекомір, прожектор і гучномовець. Головна особливість — робота в парі зі станцією Guardian Station, яка автоматично змінює батареї та підбирає потрібне корисне навантаження, наприклад, дефібрилятор, рятувальний засіб на воді чи Narcan. Це, за заявою компанії, дає змогу перейти до фактично цілодобової готовності без постійної участі людини.
Як це працює? Простими словами, це дрон у коробці. Він сидить у спеціальній станції на даху або біля бази, отримує команду, злітає на виклик, передає відео через звичайний мобільний зв’язок або Starlink, а після повернення станція сама швидко міняє батарею і готує апарат до нового вильоту. Якщо потрібно, система ще до старту може завантажити у дрон потрібний вантаж — наприклад, дефібрилятор або рятувальний буй.
Чому це важливо? Хоч Guardian створений для екстрених служб на Землі, у ньому добре видно логіку майбутніх космічних систем: автономне обслуговування, модульне корисне навантаження, резервування каналів зв’язку та робота у віддалених районах. Саме такі принципи потрібні для роботизованих платформ біля місячних баз, марсіанських станцій або наземних астрономічних обсерваторій у важкодоступних місцях, де апарат має сам перезарядитися, прийняти нове обладнання і знову вилетіти на завдання.
