Вчені не припиняють пошуки дев’ятої планети на задвірках Сонячної системи, відколи цей статус втратив Плутон. Деякі астрофізики підозрюють, що дещо з великою гравітацією існує у поясі Койпера — віддаленому місці за орбітою Нептуну, де повно астероїдів, крижаних об’єктів та комет. Дивні рухи небесних тіл у поясі вказують те, що гігантський об’єкт впливає на їхню поведінку.
У 1983 році астроном Майкл Роуен-Робінсон розпочав пошуки теоретичної десятої планети, використовуючи дані першого інфрачервоного космічного телескопа IRAS. Спроби знайти бодай щось цікаве до 1991 року не увінчалися успіхом.
Нещодавні дослідження визначили нові місця пошуків, де може ховатися невловима дев’ята планета. Роуен-Робінсон переглянув свої записи 38-річної давнини та виявив три інфрачервоні джерела, які, за його словами, можуть бути потенційними кандидатами на статус планети. Це сталося 1983 року, коли перший інфрачервоний космічний телескоп IRAS вловив загадкові джерела, що нагадували відблиски світла поверхні планети. Статтю про це вчений опублікував у Щомісячних повідомленнях Королівського астрономічного товариства. Зараз вона розміщена на сервері препринтів arXiv.
На жаль, старий телескоп не мав достатньої роздільної здатності, щоб детально розглянути таємничі об’єкти. Тому за обстеження цього району незабаром візьметься Обсерваторія імені Вери Рубін у Чилі. Нині вона перебуває на стадії будівництва. Після запуску телескоп щотижня зніматиме все небо за допомогою найбільшої цифрової камери з будь-коли створених. Хтозна, можливо, вона підтвердить наявність нової планети в Сонячній системі.
Якою може бути дев’ята планета?
Дев’ята планета (або планета X) тривалий час розглядалася як теоретична. Відкриття Нептуну 1846 року було пов’язано з тим, що орбіта Урану виявилася дещо іншою, ніж передбачали математичні розрахунки. Астрономи XIX століття здогадалися, що якийсь об’єкт гравітаційно обурює Уран — це був Нептун.
Спостереження за восьмою планетою змусили астрономів повірити, що за нею є ще одна. Плутон виявили 1930 року. Проте його розміри не могли вплинути на орбіту Нептуну. Вчені підрахували, що маса дев’ятої планети має бути в кілька разів більша за земну, а її повне обертання навколо Сонця становити як мінімум тисячу років.
Звичайно, дев’ята планета — лише одна з відповідей на питання, чому орбіти деяких об’єктів є нестійкими. Одна з альтернативних теорій полягає в тому, що замість дев’ятої планети насправді існує величезне кільце з уламків. Інші припускають, що, можливо, це чорна діра розміром із кулю для боулінгу.
Нагадаємо, що пошуки дев’ятої планети допомогли виявити найвіддаленіше тіло Сонячної системи.
