У грудні 2024 року зонд NASA Parker (Parker Solar Probe) встановив новий рекорд, пролетівши на відстані всього 6,1 млн км від поверхні Сонця. З цієї неймовірної близькості, прямо з корони — розпеченої зовнішньої атмосфери нашої зорі — він передав унікальні зображення та дані. Ця інформація допомагає вченим краще зрозуміти механізми, що формують космічну погоду, яка впливає на всю Сонячну систему, включаючи нашу Землю.
Під час свого історичного наближення минулого року зонд, захищений спеціальним теплозахисним екраном, працював у найекстремальніших умовах. Його ширококутна камера WISPR зробила найдетальніші на сьогодні знімки корони та сонячного вітру — потоку заряджених частинок, що постійно випромінюється Сонцем. Цей вітер формує космічне середовище, впливаючи на планети та викликаючи полярні сяйва, а іноді й спричиняючи збої в супутниках та енергосистемах Землі.
«Зонд Parker Solar Probe знову переніс нас у динамічну атмосферу Сонця. Ми буквально бачимо місце народження космічних погодних загроз», — підкреслив Нікі Фокс із NASA.
Магнітні загадки
Знімки WISPR дали безпрецедентний погляд на ключові явища. Вони чітко показали геліосферний струмовий шар — важливу межу, де магнітне поле Сонця різко змінює напрямок. Ще важливішим стало перше високодетальне спостереження за зіткненням кількох корональних викидів маси (КВМ) — потужних хмар плазми, викинутих Сонцем.
«Ми бачимо, як КВМ буквально нагромаджуються одне на одне, — пояснює Ангелос Вурлідас, науковець WISPR. — Це критично важливо для розуміння, як вони зливаються, що значно ускладнює прогнозування їхньої небезпечної траєкторії та впливу».
Розгадка 50-річної таємниці
Однією з головних цілей Parker Solar Probe є вивчення загадкового «повільного» сонячного вітру, який рухається зі швидкістю близько 350 км/с, що у 2 рази повільніше за звичайний потік. Він вдвічі щільніший і непередбачуваніший. Взаємодія цих двох типів вітру може породжувати потужні сонячні бурі.
Дані зонда підтвердили, що існують два різні види повільного вітру, що відрізняються поведінкою магнітного поля: «альфвенівський» (з дрібними магнітними звивинами) та «неальфвенівський». Науковці вважають, що їхні джерела на Сонці різні: неальфвенівський вітер може виходити з гігантських магнітних петель над активними зонами, тоді як альфвенівський — з областей біля корональних дір.
«Розкриття походження цього вітру, особливо повільного, — великий виклик. Але завдяки Parker Solar Probe ми опинилися ближче до розгадки, ніж будь-коли раніше», — зазначив науковець проєкту Нур Равафі.
Наступний крок
Подальші прольоти Parker Solar Probe через корону, наступний з яких запланований на 15 вересня 2025 року, мають допомогти остаточно підтвердити гіпотези про походження повільного сонячного вітру та продовжити моніторинг динаміки корони.
Кожне таке наближення дарує науковцям унікальні дані, що вносять вирішальний внесок у нашу здатність передбачати та пом’якшувати наслідки сонячної активності для вразливих технологій на Землі та освоєння космосу.
Раніше ми повідомляли про те, як Parker Solar Probe зателефонував додому після рекорду.
За матеріалами NASA
