Телескопи NASA показали дивовижні зоряні скупчення у Малій Магеллановій Хмарі

Телескопи Hubble та James Webb отримали дивовижні зображення розсіяних скупчень NGC 460 та NGC 456. Вони знаходяться у Малій Магеллановій Хмарі — карликовій галактиці, яка є супутником Чумацького Шляху.

Розсіяні скупчення
Розсіяні скупчення. Джерело: science.nasa.gov

Два зображення дуету скупчень

NASA представила дивовижне зображення, отримане завдяки одразу двом космічним телескопам: Hubble та James Webb. Точніше, це два зображення, які потім об’єднали в одне для того, аби показати дивовижну взаємодію зір та газу в космічному просторі.

На зображення потрапили одразу два розсіяних скупчення: NGC 460 та NGC 456. Вони знаходяться у Малій Магеллановій Хмарі — карликовій галактиці, що обертається навколо Чумацького Шляху. У цій системі йде активне зореутворення й обидва скупчення є частиною значно більшого комплексу N83-84-85.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Скупчення NGC 456
Скупчення NGC 456. Джерело: science.nasa.gov

Саме тут знаходяться розсіяні зоряні скупчення, які складаються зі слабко пов’язаних гравітаційно молодих зір. Вік світил, що входять до складу NGC 460 та NGC 456 становить близько 10 млн років, тобто ми їх спостерігаємо невдовзі після того, як вони народилися.

Газ та зорі

Найцікавіше в отриманому зображенні, що на ньому видно взаємодію пилу та зір. Тут добре допомагає те, що два космічних телескопи працюють у трохи різних частинах електромагнітного спектра.

Hubble, що дивиться на Всесвіт у видимому спектрі фіксує сяйливий, іонізований газ, коли зоряне випромінювання видуває «бульбашки» в хмарах газу та пилу (синій колір). Інфрачервоне ж бачення James Webb виділяє згустки та тонкі ниткоподібні структури пилу (червоний колір).

Скупчення NGC 460. Джерело: science.nasa.gov

На знімках, отриманих за допомогою телескопа Hubble, пил часто видно силуетом на тлі світла, яке блокує його, але як показує James Webb, пил, нагрітий зоряним світлом, випромінює власне інфрачервоне сяйво.

Вузлики, видимі на цих зображеннях, є місцями активного зореутворення. Також у регіоні N83-84-85 вчених дуже цікавлять зорі спектрального класу О, які є екстремально гарячими та рідкісними. У всьому Чумацькому Шляху з його 400 млрд світил їх налічується лише 20 тис.

За матеріалами science.nasa.gov

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту