Десять найбільших астероїдів Головного поясу

Зазвичай люди уявляють собі астероїди  як камені діаметром кілька кілометрів. І це — правда щодо більшості з них. Однак у Головному поясі між Марсом та Юпітером можна знайти справжніх гігантів, розмір яких можна порівняти з деякими країнами на Землі. Ось десять найбільших із них.

Найбільші об’єкти Головного поясу астероїдів

Між орбітами Марса та Юпітера розташований Головний пояс астероїдів. Він містить мільйони космічних каменів. Більшість із них досі залишаються невідомими через свій розмір і віддаленість від Землі. Тож загальна їхня кількість — це оцінка, зроблена на основі статистичних даних.

Зрештою, перші астероїди були відкриті лише трохи більше, ніж 200 років тому. Проте всі справді великі камені у цій частині Сонячної системи вже відомі людям. Отже, можна створити топ тих із них, що мають найбільший розмір.

Щоправда, одразу треба буде зробити одне уточнення. Найбільший об’єкт Головного поясу і перший, який був відкритий астрономами, зветься Церерою. Протягом багатьох десятиліть ця майже правильна куля діаметром у 942 км вважалася найбільшим астероїдом. Однак у 2006 році астрономи переглянули класифікацію небесних тіл і ввели поняття «карликова планета». Найчастіше у зв’язку із цим згадують Плутон, який «понизили». Однак та сама історія сталася із Церерою, яку навпаки, «підвищили» до карликової планети через сферичність форми. Тож у сьогоднішньому топі вона участі не бере.

1. Веста

За відсутності Церери найбільшим астероїдом Головного поясу виявляється Веста. Цей об’єкт, названий іменем давньоримської богині сімейного вогнища, відкрили одним із перших ще 1804 року.

Веста має неправильну форму. Її розміри складають 578×560×458. Якби асиметрія форми була трохи меншою, її можна було б, як і Цереру, вважати карликовою планетою. Суперечки щодо того, до якого класу її відносити, тривають і досі.

На Весті є чимало кратерів. Найбільший із них — Реясильвія — розташований на південному полюсі астероїда. Його діаметр становить від 475 до 500 км, тобто він цілком порівнюваний із розмірами самої планети. У центрі кратера є пік діаметром 180 км і висотою 22 км. Це найвища після вулкану Олімп гора Сонячної системи.

2. Паллада

Наступним за розміром астероїдом Головного поясу після Вести є Паллада. Насправді це небесне тіло, назване на честь богині перемоги, відкрили другим після Церери. Тривалий час вважалося, що вона і за розміром трохи переважає Весту.

Насправді ж діаметр Паллади складає 512 км. Її поверхня має нижче альбедо, ніж у Вести, й сильніше, ніж у двох раніше згаданих тіл, вкрита кратерами. Вважається, що вона пережила гравітаційне розшарування, тобто всі найважчі елементи зібрані ближче до ядра, а легші — біля  кори.

Цікаво також те, що спектроскопічні дослідження показали наявність на  поверхні Паллади гідратованих матеріалів. Це означає, що на якійсь стадії свого існування вона контактувала з рідкою водою.

3. Гігея

Третім за розміром  астероїдом Головного поясу є Гігея, названа на честь давньоримської богині здоров’я. Цей об’єкт має діаметр 431 км. Його орбіта лежить трохи далі від Сонця, ніж в інших великих астероїдів. Середня відстань від нашого світила становить 3,1 а.о. проти 2,3 у Вести та 2,7 у Паллади.

Гігея має майже сферичну форму і є найбільшим з вуглецевих астероїдів. Її поверхня достатньо темна і містить велику кількість вуглецевих сполук. Гігею через її темну поверхню важко спостерігати із Землі, тому відкрили її майже через 50 років після Церери. Один оберт навколо Сонця вона робить за 5,56 земного року.

4. Інтерамнія

Якою б малопомітною не здавалася б Гігея, їй далеко до Інтерамнії, яка займає четверту сходинку топа найбільших астероїдів Головного пояса. Альбедо цього об’єкта складає лише 0,074, тобто він фактично є чорним.

Саме тому Інтерамнію, яка має неправильну форму і розміри 349×339×274 км, відкрили значно пізніше за інші великі астероїди. Астрономи з італійського міста Терамо виявили її тільки у 1910 році. Власне, назва є посиланням на стародавню назву цього міста.

Також цікавим є те, що перигелій, тобто найближча до Сонця точка орбіти Інтерамнії, розташований на протилежному боці від Сонця, відносно відповідної точки орбіт Церери, Вести, Паллади та Гігеї.

5. Європа

П’ятим за розміром астероїдом Головного поясу є Європа. Вона названа на честь тієї самої доньки фінікійського царя, яку, за міфом, викрав Зевс, — як і один із найбільших супутників Юпітера. Це може спричиняти плутанину, тим більше що супутник значно більший і був відкритий раніше.

Діаметр Європи-астероїда складає 302 км. Середня відстань від Сонця — 2,8 а.о. Він належить до вуглистих астероїдів і, можливо, до того ж сімейства, що і Гігея. На ній також знайдено гідратовані мінерали.

6. Давида

Астероїд Давида відкритий 1903 року американським астрономом Раймондом Дуганом і названий на честь професора астрономії Массачусетського коледжу Девіда Тодда. Він має розміри 357×294×231 км і середню відстань від Сонця у 3,168 а.о.

Давида — це темний вуглистий астероїд. Однак на його поверхні все ж вдалося розгледіти гігантський кратер діаметром 150 км. Ця космічна каменюка дуже щільна, тож на неї припадає близько 1,5 % усієї маси Головного поясу.

7. Сильвія

Астероїд Сильвія, який є сьомим за розміром у Головному поясі, має розміри 385×265×230 км. Його відкрили 1866 року. Він відрізняється надзвичайно низькою щільністю: 1,2 г/см³. Це означає, що всередині нього мають існувати величезні порожнини.

Щодо назви цього астероїда існують дві версії. Дехто стверджує, що його назвали на честь дружини відомого астронома й популяризатора науки Каміля Фламмаріона. Насправді ж цей космічний об’єкт отримав свою назву на честь Реї Сильвії — матері Ромула та Рема, міфічних засновників Рима.

8. Кібела

Кібела — темний вуглистий астероїд із зовнішньої частини поясу астероїдів. Він має достатньо витягнуту орбіту. А середня відстань від Сонця складає 3,4 а.о. Розміри цього небесного тіла, що має неправильну форму, — 302×290×232 км.

Кібелу відкрили 1861 року. Своє ім’я вона отримала на честь фрігійської богині родючості. Своєю чергою, цей астероїд дав ім’я цілій родині космічних тіл спільного походження.

9. Евномія

Евномія, що займає 9 місце у переліку найбільших астероїдів Головного поясу, має розміри 357×255×212. Відкрили її ще 1851 року і назвали на честь однієї з дочок Зевса і Феміди, які відповідали за закон і порядок.

Достатньо раннє відкриття Евномії пояснюється тим, що це доволі світлий силікатний астероїд із  високим альбедо. Він є ретроградним, тобто обертається в бік, протилежний тому, в якому це робить Сонце.

10. Юнона

Завершує десятку найбільших астероїдів Головного поясу Юнона. Взагалі-то за часом відкриття вона є третьою після Церери та Вести. Однак насправді її розміри 320×267×200 км, це вже не так і багато.

Причина, з якої Юнону відкрили ще на початку XIX століття, полягає в тому, що це — силікатний астероїд із достатньо високим альбедо. Назву свою він отримав на честь дружини Юпітера, покровительки шлюбу.