Нове комп’ютерне моделювання показує, що у Чумацького Шляху має бути до сотні галактик-супутників. Це могло б підтвердити теорію формування зоряних систем всередині гало з холодної матерії. Однак досі астрономи бачили тільки близько 60 невеликих зоряних систем навколо нас.
Галактики-супутники
Космологи з Даремського університету використали нову методику, яка поєднує суперкомп’ютерне моделювання найвищої роздільної здатності з новим математичним моделюванням, аби зрозуміти, скільки ж карликових галактик ховається навколо нас.
Моделювання показало, що їх має бути принаймні 80, можливо, до 100. Це добре узгоджується з передбаченнями значно більшої моделі, яка зветься теорією лямбда-холодної темної матерії. Вона передбачає, що звичайна речовина складає лише 5 % від загальної маси речовини у Всесвіті.
Холодної темної матерії має бути значно більше і вона у цій моделі формує гало навколо кожної галактики та визначає її форму. При цьому галактики-супутники свої власні гало втрачають і розміщені всередині загальної бульбашки. Їх справді має бути близько сотні.
Невидимі галактики
Проблема з усіма цими побудовами полягає в тому, що астрономи на сьогодні знають приблизно про 60 карликових галактик, що є супутниками Чумацького Шляху. Виникає питання, чому вони досі не відкрили решту.
Звичайно, можна припустити, що ці зоряні системи занадто тьмяні для того, аби їх побачити навіть за допомогою найсучасніших телескопів. І автори нового дослідження кажуть саме про це. Однак вони ж визнають, що їхні моделі не здатні підказати астрономам, де ж саме треба шукати ці карликові галактики.
Результати дослідження показали, що гало темної матерії, які можуть містити супутникові галактики, оберталися навколо центрального гало Чумацького Шляху протягом більшої частини існування Всесвіту, що призвело до втрати темної матерії та зоряної маси, зробивши їх надзвичайно малими та тьмяними.
Дослідження приділяє особливу увагу приблизно 30 нещодавно відкритим крихітним кандидатам у супутники Чумацького Шляху, які є надзвичайно тьмяними й малими. Вчені не впевнені, чи це карликові галактики, вбудовані в гало темної матерії, чи кулясті скупчення, тобто сукупності самогравітаційних зір. Дослідники з Дарема стверджують, що ці об’єкти можуть бути підгрупою слабких супутніх галактик, існування яких вони передбачають.
За матеріалами phys.org
