У сусідній галактиці вперше виявили «цеглинки життя»

Вперше в історії астрономії науковці виявили фундаментальні будівельні блоки життя, вкладені в космічний лід за межами нашої Галактики. Це революційне відкриття, зроблене за допомогою космічного телескопа James Webb (JWST), свідчить про те, що ключові інгредієнти для виникнення життя можуть бути досить поширеними у всьому Всесвіті. Знахідка була здійснена навколо новонародженої зорі в сусідній галактиці — Великій Магеллановій Хмарі.

ST6
Зоря ST6 розташована недалеко від туманності Тарантул. Авторство: NASA / CXC / ESA / CSA / STScI / JWST ERO Production Team

У крижаних зернах, що обертаються навколо молодої зорі ST11, дослідницька команда на чолі з астрофізикинею Мартою Севільо (NASA) ідентифікувала цілий «коктейль» складних органічних молекул. Серед них етанол, ацетальдегід та метилформіат. Ці сполуки ніколи раніше не спостерігали у вигляді льоду поза межами Чумацького Шляху. Окремим проривом стало відкриття оцтової кислоти, яку раніше не знаходили у космосі в замороженому стані.

Саме такі молекули вважаються хімічними попередниками складніших структур, що формують життя: амінокислот, цукрів та нуклеозидів. Їхнє виявлення проливає світло на те, де та як формувалися пребіотичні сполуки ще до народження нашої планети.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Як відбулося відкриття?

MIRI JWST
За допомогою MIRI JWST дослідники виявили складні органічні молекули навколо молодої зорі ST6 у Великій Магеллановій Хмарі. Повна галактика показана на зображенні в далекому інфрачервоному діапазоні (вгорі праворуч). Основний знімок — це збільшене зображення області зореутворення у Великій Магеллановій Хмарі. Джерело: NASA / ESA / CSA / JPL-Caltech

Команда направила потужні інструменти James Webb на зорю ST11, розташовану за 160 тис. світлових років у туманності N158. Телескоп проаналізував інфрачервоне світло, яке поглинається крижаними частинками навколо зорі. Кожна молекула має унікальний «спектральний відбиток» — вона поглинає світло на строго визначених довжинах хвиль. Порівнявши отримані спектри з базою даних, науковці впевнено виокремили «підписи» органічних сполук.

ST6
Діаграма, що зображує складні органічні молекули, виявлені на крижаних пилових зернах навколо ST6: ацетальдегід, оцтова кислота, етанол і метилформіат. Джерело: NASA

Велика Магелланова Хмара — це середовище, кардинально відмінне від Чумацького Шляху. Воно має значно менше важких елементів, як кисень чи вуглець, та пилу, але зазнає інтенсивного ультрафіолетового випромінювання. Такі умови вважалися менш сприятливими для формування складної хімії.

Однак відкриття доводить, що навіть у таких «екстремальних» умовах ключові пребіотичні молекули успішно утворюються. Вважається, що це відбувається на поверхні крижаних пилинок, де під впливом випромінювання атоми та молекули вступають у реакції, створюючи складніші органічні сполуки.

Дослідження відкриває нову сторінку в астрохімії. «Ми зробили великий крок у розумінні того, як у Всесвіті виникає складна хімія», — каже Марта Севільо. Наступним кроком буде пошук аналогічних молекул біля інших молодих світил у Великій Магеллановій Хмарі, щоб з’ясувати, чи є знайдений «хімічний завод» універсальним явищем, чи це лише локальний феномен.

Раніше ми повідомляли про те, як іншопланетяни не можуть нас знайти через технологічну відсталість.

За матеріалами umd.edu

Новини інших медіа
Сяючі кулі та свідчення очевидців: Пентагон розкрив нові таємниці НЛО
Рідкісний метеорит містить докази катастрофи на Місяці
Тиск на працівників вартував NASA збитків на 4,6 млн доларів
SpaceX поглинає стартап Cursor за рекордну суму
Темні галактики можуть існувати в околицях Чумацького Шляху
Чорні діри породжують радіоспалахи після розривання зір на частини
До Землі наближається потенційно небезпечний астероїд вперше за 400 років
Чи ховаються іншопланетні зонди у нас під боком? Нове дослідження свідчить, що ми майже не шукали їх
На океанському дні знайшли сліди плутонієвого дощу від стародавньої кілонової
Як Жуль Верн передбачив місію Artemis II за 160 років до її старту