Українські інженери та військові показали журналістам прототип лазерної системи протиповітряної оборони під назвою Sunray, здатної збивати невеликі повітряні цілі — насамперед дрони. Як описує The Atlantic, установка нагадує аматорський телескоп із камерами та може розміщуватися на пікапі. Під час демонстрації оператор навів систему на малий безпілотник, і за кілька секунд той загорівся та впав, при цьому постріл був безшумний і без видимого променя.
За словами розробників, існування яких раніше не висвітлювали публічно, прототип створили приблизно за два роки й витратили кілька мільйонів доларів, а очікувана ціна серійного виробу може становити кілька сотень тисяч доларів. Для порівняння, автор наводить американський корабельний лазер HELIOS, який Lockheed Martin розробляла в межах контракту 2018 року, а перший комплекс встановили на есмінці приблизно через чотири роки.
Появу Sunray пов’язують із ширшою задачею: через масовані удари РФ та дефіцит західних систем ППО Україна намагається швидко розгорнути бюджетний купол проти дронів і крилатих ракет, щоб не витрачати дорогі ракети-перехоплювачі на дешеві цілі.
Як це працює? Технології, потрібні для антидронового лазера — точне наведення, трекінг малих швидких цілей, стабілізація променя й компенсація атмосферних утворень — близькі до задач наземної оптичної інфраструктури космічної галузі: супроводу супутників і сміття, лазерного далекоміру (SLR), а також до рішень з адаптивної оптики, які допомагають телескопам отримувати чіткіші зображення попри турбулентність атмосфери.
Завдяки цьому система виявляє та супроводжує ціль камерами (інколи ще радаром), комп’ютер точно утримує промінь на одній точці дрона, а далі лазер передає енергію у вигляді тепла. За кілька секунд у місці потрапляння нагрівається й руйнується корпус, проводка або пропелер / двигун, може зайнятися акумулятор, і дрон втрачає керованість та падає. Постріл зазвичай тихий і без видимого променя: промінь часто в інфрачервоному діапазоні, а видно його лише в тумані / пилу або на спеціальних камерах. Ефективність сильно залежить від дальності, потужності, часу утримання на цілі та погоди — дощ, туман і дим розсіюють світло та зменшують дальність ураження.
Хочеш розібратися, де в історіях про «лазерну ППО» закінчується ефектний заголовок і починається реальна фізика? У нашому матеріалі «Зоряні війни вже тут» ми простими словами пояснюємо, як працює лазерна зброя, чому її називають «дешевим пострілом», які обмеження накладають туман, дощ і пил, та в яких сценаріях лазери справді можуть підсилити сучасну ППО. Це короткий, але змістовний гід без фантастики — після нього новини про «промені, що збивають дрони», читаються зовсім інакше.
За матеріалами theatlantic
