Науковці встановили, що відкрита раніше планета TOI-1883 b виявилася неймовірно роздутим супернептуном. Водночас вона перебуває на такій відстані від своєї зорі, яка відповідає так званому “Нептуновому провалу”- області параметрів, де планети такого типу трапляються несподівано рідко. Це змушує замислитися над тим, де цей світ насправді виник.
Пухкий супернептун
Група науковців із Токійського університету використала телескоп «Субару» для дослідження екзопланети TOI-1883 b. У статті, опублікованій на сервері препринтів arXiv, можна знайти чимало цікавих подробиць про цю незвичну планету, яка вирізняється серед представників свого класу надзвичайною «пухкістю».
Саму TOI-1883 b, що обертається навколо червоного карлика на відстані 383 світлових років від нас, відкрили ще 2024 році. Тоді науковці встановили, що вона робить один оберт навколо зорі за 4,5 доби й має радіус вп’ятеро більший за нашу планету. Це розташовувало його десь між класичними нептунами й повноцінними газовими гігантами. Однак маса його залишалася невідомою.
Саме вивченню цієї особливості, а також уточненню низки інших параметрів планети й присвячена нова стаття дослідників. Вони встановили, що маса TOI-1883 b становить 13,7 маси Землі. У поєднанні з уточненим радіусом — 5,65 радіуса Землі — це дає середню густину лише 0,4 г/см³, що значно менше за густину води. Планета досить близька за своїми характеристиками до Сатурна, однак автори дослідження вважають за краще називати її супернептуном.
«Хребет» у «пустелі»
Планета TOI-1883 b має рекордно низьку густину серед собі подібних. Фактично вона є надзвичайно роздутою. Але не це робить її найцікавішою, а те, на якій відстані від своєї зорі вона розташована. Річ у тім, що вчені вже зібрали чималу статистику щодо екзонептунів і виявили цікаву закономірність.
Звичайно, всі зорі мають різну світимість. Однак якщо порівнювати орбіти відкритих планет з урахуванням цього параметра, тобто приводити їх до однакових значень за кількістю енергії, яку вони отримують від своїх світил, то чітко вимальовуються три окремі зони: далі від зорі розташована «савана», де нептуноподібні планети трапляються доволі часто; поблизу світила лежить «пустеля», у якій їх майже немає, а між ними простягається «хребет» — область, що характеризується орбітальними періодами в діапазоні 3,2–5,7 днів, із підвищеною концентрацією таких світів.
Так от, TOI-1883 b розташована на межі «пустелі» та «хребта». Це змусило вчених припустити, що утворилася вона у значно прохолоднішій «савані», але потім мігрувала ближче до зорі. Там випромінювання останньої позбавило її значної кількості маси, зберігши об’єм.
За матеріалами phys.org
