Марсіанські метеорити — це рідкісні посланці з іншого світу, які мають відкрити нам таємниці геології та, можливо, біології Червоної планети. Проте нове дослідження, результати якого опубліковані в журналі Applied Geochemistry, змушує по-новому поглянути на проблему стерильності космічних зразків.
Група науковців з Університету Країни Басків (Іспанія) виявила у марсіанських каменях те, чого там точно не мало бути: сліди чорнила від звичайної кулькової ручки. Це відкриття не має жодного стосунку до позаземних цивілізацій. Як з’ясувалося, сліди залишилися після підготовки зразків, які команда отримала від Космічного центру імені Джонсона NASA. Ця знахідка підкреслює критичну вразливість космічних матеріалів до земного забруднення, яке часом стає неможливо видалити.
Космічна порода
Важливо розуміти, що жоден зразок з Марса чи Місяця не потрапляє до рук дослідників у абсолютно незмінному стані. Сама подорож крізь космос та входження в атмосферу Землі змінюють космічний камінь. Під впливом екстремальних температур і тиску на метеоритах утворюється так звана оплавлена кірка.
За словами аналітичної хімікині Лейре Коломи, цей зовнішній шар приховує первинний мінералогічний склад. Тому науковці змушені видаляти його, використовуючи складні процедури: ультразвукове очищення, різання алмазними пилками, замочування в розчинниках або полімерних мастилах. Проте саме на цьому етапі виникає парадокс: намагаючись дістатися «чистої» середини, дослідники самі ненароком заносять сторонні речовини. Відсутність єдиних міжнародних протоколів підготовки зразків лише поглиблює цю проблему, ускладнюючи подальшу ідентифікацію знайдених сполук.
Спектроскопія та несподівані домішки
Для аналізу команда вивчила шість зрізів марсіанських метеоритів, знайдених у період з 2001 по 2014 рік. Як контрольний зразок використовували метеорит, що ніколи не проходив лабораторну обробку. За допомогою раманівської спектроскопії вчені виявили сім різних видів забруднювачів.
Частину з них, як-от мікрочастинки алмазу від пилок або етиловий спирт, можна було легко пов’язати з технічними процесами. Але інші знахідки виявилися куди більш дивними:
- мідні сполуки та органічні молекули, що входять до складу чорнил для кулькових і гелевих ручок;
- каніфоль з талової олії, яка зазвичай використовується у чорнилах для принтерів;
- синій поліестер, джерелом якого, ймовірно, став одяг когось із персоналу чи текстильні вироби в лабораторії.
Привід для обережності, а не для паніки
Попри курйозність знахідки, дослідники запевняють: підстав для недовіри до наукових відкриттів немає. Сучасні аналітичні методи дозволяють досить чітко відокремлювати земні домішки від марсіанських речовин. Імовірність того, що вчені помилково приймуть синій поліестер за ознаку життя на Марсі, є мізерною.
Проте це дослідження стало важливим попередженням для майбутнього. Марсохід Perseverance зібрав зразки ґрунту, які коли-небудь будуть доставлені на Землю в межах місії Mars Sample Return. Команда з Університету Країни Басків сподівається, що їхні рекомендації допоможуть вдосконалити протоколи очищення та звести ризики до мінімуму. Адже коли йдеться про пошук відповідей на глобальні питання Всесвіту, кожна молекула земного чорнила може стати зайвою перешкодою на шляху до істини.
Раніше ми повідомляли про те, чому не можна використовувати магніти під час пошуку метеоритів.
За матеріалами gizmodo.com
