20 березня настане весняне рівнодення. І це — не зовсім те, що про нього зазвичай думають. Бо насправді це не просто доба, під час якої день та ніч зрівняються у своїй тривалості, а астрономічна подія, яку можна визначити до секунди. То коли ж точно воно відбудеться?
Березневе рівнодення
20 березня о 16:46 Сонце перетне небесний екватор. При цьому воно перейде із Південної півкулі до Північної, а не навпаки. Це означатиме, що у північній півкулі відбудеться весняне рівнодення, а у південній — осіннє.
Здавалося б, навіщо так усе ускладнювати? Усі ж знають, що рівнодення — це коли світла частина доби за своєю тривалістю дорівнює темній. Починаючи від зимового сонцестояння, коли ніч була найдовшою, день подовжувався, аж поки не досяг цього стану, далі він стане довшим за ніч, і так триватиме до літнього сонцестояння.
Так, у Південній півкулі все навпаки, там день саме скорочується, і ще трохи й він стане коротшим за ніч. Все те саме, тільки навпаки. То навіщо вигадувати всю цю історію з небесним екватором, і звідки тоді взявся очний його час, якщо для того, аби дізнатися, настало воно чи ні, треба міряти всю тривалість світлої частини доби?
Скільки триває світловий день?
Почати пояснення треба з того, що 20 березня тривалість світлового дня, наприклад, у Києві становитиме 12 годин 9 хвилин. І це нормально. Вкрай рідко, коли взагалі хоч десь під час рівнодення тривалість світлої частини доби складає 12 годин з точністю до хвилини.
Зрештою, за добу в наших широтах світловий день зменшується приблизно на 4 хвилини, отже, точний збіг навіть теоретично може бути лише випадковим. Проте насправді все ще складніше. Тривалість світлового дня під час рівнодення різна для різних точок на поверхні нашої планети, й навіть для однієї й тієї самої місцевості в різні роки. Наприклад, в тому ж Києві минулого року день під час рівнодення тривав 12 год 10 хвилин.
Власне, коливання тривалості дня пояснюється доволі просто. Один оберт Землі навколо Сонця триває 365 діб 5 годин 48 хвилин 34,5 секунди. Водночас ми умовно вважаємо рік рівним 365 дням і додаємо ще один у високосні роки. Саме це й зумовлює невелику різницю, про яку йшлося вище.
Щодо того, що тривалість дня під час одного й того самого рівнодення може відрізнятися в різних місцях, то чинників, які на це впливають, щонайменше три. Перший полягає в тому, що Земля не є ідеальною кулею: вона сплюснута біля полюсів і, крім того, має нерівності поверхні.
Тому при наближенні до полюса довжина світлового дня під час рівнодення трохи зменшується. Проте це в жодне порівняння не йде з тим, наскільки скоротиться світловий день, якщо ви перебуваєте у вузькій долині. Зате якщо ви підніметеся на гору, то він, навпаки, збільшиться, бо обрій буде трохи далі.
Проте це явище не було б настільки помітним, якби не існувало іншого — заломлення світла атмосферою Землі. Газова оболонка нашої планети працює як лінза. Завдяки цьому ми можемо бачити сонячні промені навіть тоді, коли пряма лінія, що з’єднує наші очі зі світилом, ніби як має проходити крізь поверхню Землі.
Третій фактор, який впливає на зміну тривалості дня під час рівнодення — те, як ми взагалі визначаємо поняття «світловий день». Зазвичай це проміжок часу між моментом, коли краєчок Сонця підіймається над обрієм, і секундою, коли воно повністю ховається за ним.
Проте час повного підіймання та опускання диска нашого світила за обрій складає кілька хвилин, особливо у високих широтах. І ці хвилини також додаються до світлого часу доби, трохи подовжуючи її.
Повзуче рівнодення
В астрономії момент весняного рівнодення займає дуже важливе значення. Саме з нього починається астрономічна весна. Саме тому науковці, що вивчають зоряне небо, зважили всі вищенаведені фактори й дійшли до визначення цієї події, як перетину Сонцем небесного екватора.
На відміну від сходу й заходу Сонця, цей момент не залежить від місця перебування спостерігача, тож його можна розрахувати заздалегідь один раз — і отримане значення буде справедливим для всієї Землі. Щоправда, існують місця, де в цей момент нашого світила взагалі не буде на небі, адже там саме триватиме ніч.
Окремо треба згадати, як рівнодення пов’язане із зодіакальними сузір’ями. Оскільки останні за визначенням є такими, через які проходить екліптика, точки рівнодень та сонцестоянь завжди перебувають у якомусь із них.
І конкретно точка весняного (для Північної півкулі) зараз розташована в сузір’ї Риб. Однак для її позначення часто використовують знак Овна. Причина цього — історична традиція, що сформувалася ще дві тисячі років тому, коли ця точка справді перебувала в цьому сузір’ї. Відтоді ж вона значно змістилася через прецесію земної осі.
Взагалі треба пам’ятати, що весняне рівнодення весь час зміщується відносно знаків зодіаку. Приблизно у 2448 році воно взагалі буде відбуватися, коли Сонце перебуватиме у Водолії. А приблизно через 25 700 років зробить повне коло і знову опиниться у Рибах.
При цьому треба пам’ятати, що відносно пір року на Землі вона не рухається. Це завжди буде перший місяць весни у Північній півкулі. Змінюватимуться тільки сузір’я, які в цей час будуть над головою.
