Астрономи зафіксували рідкісний момент народження планетної системи, безпосередньо спостерігаючи за тим, як масивні об’єкти акумулюють матерію з навколозоряного диска. Це відкриття дає змогу наочно побачити процес гравітаційної взаємодії, яка формує виразні щілини в диску та визначає майбутній вигляд системи.
Навколо світила WISPIT 2, вік якого становить лише 5 млн років (для порівняння: Сонцю — 4,6 млрд років), дослідники виявили дві планети на стадії зародження. У цій структурі, що розташована за 435 світлових років від нас, зафіксовано народження з акреційного диска газових гігантів WISPIT 2b (5 мас Юпітера) та WISPIT 2c (10 мас Юпітера).
Це лише другий подібний випадок, задокументований у відомому Всесвіті. Результати праці були опубліковані 24 березня 2026 року в журналі The Astrophysical Journal Letters.
Як виявили другу планету
Перше небесне тіло WISPIT 2b знайшли торік. Воно в п’ять разів масивніше за Юпітер і обертається навколо центрального об’єкта на відстані приблизно 60 разів більшій, ніж дистанція від Землі до Сонця — це значно далі, ніж орбіта Нептуна. Ознаки іншого компаньйона з’явилися пізніше, і тоді до спостережень доєднали інструменти Європейської південної обсерваторії (ESO).
Зображення отримали за допомогою приладу SPHERE на Дуже великому телескопі (VLT), а підтвердили планетну природу знахідки за допомогою GRAVITY+ на інтерферометрі VLTI.
«Без нещодавнього оновлення GRAVITY+ ми не змогли б отримати таке чітке виявлення планети настільки близько до зорі», — зазначає Гійом Бурдаро з Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка.
Масштаби нових світів
Нова планета отримала позначення WISPIT 2c. Вона розташована вчетверо ближче до світила, ніж WISPIT 2b, і вдвічі перевищує її за масою. Обидва світи — газові гіганти, подібні до масивних планет нашої Сонячної системи.
Вони займають чіткі проміжки в оболонці з пилу та газу, що оточує WISPIT 2. Це так звані прогалини, утворені внаслідок поступового поглинання навколишньої речовини.
Архітектура протопланетного диска
Навколозоряне середовище має характерну структуру — кілька кілець і принаймні ще одну щілину далі від центру, яку наразі не можна пояснити присутністю відомих об’єктів.
«Ми підозрюємо, що там може розвиватися третя планета, — каже Хлої Лоулор, аспірантка Університету Голвея та провідна авторка дослідження, — можливо, тіло з масою, порівнянною з Сатурном, адже порожнина значно вужча і менш виражена». Для її прямої візуалізації може знадобитися майбутній Надзвичайно великий телескоп ESO (ELT), будівництво якого триває.
Вікно у минуле Сонячної системи
До цього часу єдиною системою, де дві планети були безпосередньо сфотографовані під час формування, лишалася PDS 70. WISPIT 2 стала другим таким випадком. Але, на відміну від попередниці, тутешній диск значно протяжніший і структурованіший, що дає підстави припускати: процес творення світів тут ще далеко не завершений.
«WISPIT 2 — це не просто лабораторія для вивчення окремого об’єкта, а можливість спостерігати за формуванням цілої планетної системи», — підкреслює Крістіан Гінскі, співавтор дослідження.
Джерело: www.eso.org
